6 жовтня 1973-го, в день єврейського свята “Йом Кіпур”, Єгипет і Сирія напали на Ізраїль, щоб повернути захоплені Тель-Авівом у Шестиденній війні 1967 року території. Заставши ізраїльтян зненацька, єгипетські війська зайняли практично весь Синайський півострів, а сирійці Голанські висоти. Так розпочалася четверта за 25 років арабо-ізраїльська війна.
Завдяки ефекту несподіванки і сучасній радянській техніці, араби в перший день зайняли значну територію. Наступного дня у війну вступив Ірак, а Сирія отримала підтримку Йорданії. Проте завдяки проведеній в Ізраїлі швидкій мобілізації, євреям вдалося зупинити наступ арабських армій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Донбасі зафіксували нові порушення
Наприкінці другого тижня війни ізраїльтяни повністю “виштовхнули” сирійців з Голанських висот, а на синайському фронті “вдарили в стик” двох єгипетських армій, форсували Суецький канал і відрізали єгипетську армію від тилів. Незабаром ООН оголосила резолюція ООН про припинення вогню.
Війна сприяла підписанню Кемп-Девідських мирних угод 1977 року між Єгиптом та Ізраїлем. Країни ОПЕК ввели ембарго на продаж нафти країнам Західної Європи і США, а також підвищили ціну на сиру нафту втричі. Це спричинило енергетичну кризу в світі. 28 країн Африки розірвали дипломатичні відносини з Ізраїлем.
Ізраїль повернув Єгипту частину Синайського півострова. За підписання миру з ізраїльтянами єгипетського президента Анвара Садата убили через два роки члени екстремістської групи “Організація визволення Єгипту”.
Для Сирії війна стала крахом – після укладення ізраїльсько-єгипетського перемир’я вона втратила ще більше територій, ніж до війни. Ізраїльтяни просунулись на 30 км ближче до Дамаска.