Лідери Європейського Союзу оголосили про досягнення важливої угоди щодо фінансової допомоги Україні. Узгоджена позика в розмірі 90 мільярдів євро покликана зміцнити фінансову стабільність країни та підтримати її у боротьбі з російським вторгненням протягом наступних двох років. Однак, джерело цих коштів стало предметом значних дискусій.
Нова позика, що еквівалентна 105 мільярдам доларів, буде профінансована за рахунок власних коштів ЄС, а не з заморожених російських активів. Євросоюз залучатиме необхідні суми на фінансових ринках під гарантії свого бюджету, що дозволить швидко надіслати гроші до Києва. Цей простий механізм вважається ефективним способом оперативного надання допомоги.
Таке рішення, попри свою оперативність, викликало критику та вдарило по репутації впливових діячів ЄС. Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відстоювали більш сміливий підхід: так звану “репараційну позику”, профінансовану саме за рахунок конфіскованих російських активів.
Експерти оцінюють цей крок як компроміс, який не повною мірою задовольнив усіх. За словами Майкла Карпентера, колишнього старшого директора з питань Європи в Раді національної безпеки США, хоч це і краще, ніж повна відсутність пакета заходів, однак Євросоюз “подивився в очі Росії і відвів погляд”, дозволивши “страху перемогти розум”. Напередодні саміт ЄС не зміг досягти згоди щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, і обговорення цього питання залишаються відкритими.