Європейський Союз ухвалив рішення про надання Україні значної фінансової допомоги в розмірі 90 мільярдів євро. Ці кошти призначені для фінансування оборонних потреб Києва протягом 2026-2027 років. Водночас, на тлі цих зусиль, високопосадовці НАТО висловлюють занепокоєння щодо готовності Альянсу до потенційного тривалого конфлікту.
Доленосне рішення про фінансову підтримку було ухвалене лідерами ЄС рано вранці під час переговорів у Брюсселі. Президент Європейської ради Антоніу Коста наголосив на важливості цієї домовленості для забезпечення стабільності України. За його словами, Євросоюз виконав свої зобов’язання.
Фінансування надійде не з заморожених російських активів, як пропонували деякі країни-члени, а через спільні запозичення Євросоюзу на фінансових ринках. Такий крок став наслідком тривалих дебатів та пошуку компромісу між державами-учасницями. Зокрема, ініціатива використання російських активів наштовхнулася на спротив Бельгії, яка побоювалася можливих судових позовів та економічних репресій.
Новий план передбачає, що спільні запозичення будуть гарантовані загальним бюджетом ЄС, який формується внесками держав-членів. Хоча механізм використання заморожених російських активів для погашення позики залишається нечітким, їхня роль у майбутньому не виключається. Початкові труднощі з досягненням консенсусу, зокрема через позицію Угорщини, були подолані за умови, що схема не матиме прямого фінансового впливу на Угорщину, Словаччину та Чехію.
Європейські лідери підтвердили, що загальна сума заморожених російських активів у ЄС, що становить близько 210 мільярдів євро, залишатиметься недоторканною. Ці кошти перебуватимуть під арештом доти, доки Росія не компенсує Україні завдані війною збитки.
Попри значну фінансову допомогу Україні, НАТО стикається з іншими серйозними викликами. Командувач морських сил Альянсу, віцеадмірал Майк Атлі, відверто заявив про недостатню стійкість військ для ведення тривалого конфлікту. Він наголосив на необхідності підготовки до складнішого поля бою, що охоплює як кіберзагрози, так і традиційні військові операції. За словами віцеадмірала, попри перевагу НАТО над Росією, Альянсу бракує спроможності підтримувати її протягом затяжних бойових дій.
“Ми не маємо бажаної стійкості,” – зазначив Атлі, підкресливши, що останні події чітко це продемонстрували. Проте він додав, що країни-члени НАТО усвідомлюють цю проблему та готові інвестувати в розвиток відповідних можливостей. Ця заява перегукується з постійними попередженнями високопосадовців безпекових структур щодо нарощування Росією гібридних атак та загрози можливого конфлікту з Європою.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше попереджав, що Росія може бути готова до військових дій проти Альянсу вже за п’ять років. Він закликав готуватися до конфлікту масштабу, небаченого з часів світових воєн. Аналогічні застереження лунали й від високопоставлених представників британських розвідувальних служб та Генерального штабу оборони, які наголосили на необхідності готовності громадян до захисту країни.
Представники західних безпекових структур прогнозують, що навіть у разі припинення вогню, Росія продовжить військові дії в Україні та гібридні атаки по всій Європі. Хоча більшість членів НАТО зобов’язалися збільшити оборонні витрати, процес виділення та розподілу коштів залишається повільним. Віцеадмірал Атлі, визнаючи фінансові виклики та конкуруючі пріоритети, підкреслив критичну важливість інвестування в оборону.