Євросоюз мляво відповів на дронові атаки по своїх території, але влаштував аж два саміти. Їх підсумок викликав бурхливу реакцію в Кремлі та не викликав ейфорії у Києві.
Першого і другого жовтня данська столиця приймала понад півсотні лідерів країн Європи на двох самітах: неформальний – ЄС, котрий перейшов у зустріч “Європейської політичної спільноти”.
Говорили передусім про російську загрозу. Утім, загрозою її вважають не всі, констатувала прем’єрка Данії Метте Фредеріксен.
Серед таких словацький прем’єр Роберт Фіцо та його угорський колега Віктор Орбан. Фіцо на саміти не прибув, а Орбан у підсумку заявив про готовність “брюссельської еліти” до війни. І запропонува “угорську альтернативу”: не приймати Україну до ЄС а (замість того – стратегічне партнерство) і Європі у зовнішній політиці не копіювати США.
“Україна у ЄС принесе війну”, – застеріг він.
Заокеанська комбінація
Вочевидь, така пропозиція виникла не з доброго дива. Угорський прем’єр міг погодити її з лідерами деяких європейських країн. На перший погляд, Орбан і його однодумці у Європі торгуються через спроби Брюсселя обійти право вето при ухваленні рішень.
Однак є вірогідність, шо це погоджено з Трампом або з іншими американськими впливовими колами.
Європа справді не готова до війни з РФ без підтримки з-за океану, пояснив політичний аналітик Андрій Вігірінський. Лише за два роки ЄС може вийти на самозабезпечення зброєю себе та України. На доказ, цими днями тривають напружені переговори української делегації у США щодо інвестицій у виробництво дронів та іншого озброєння.
Швидкою альтернативою є негайні інвестиції у виробництво зброї в Україні та “стіна дронів”. Особиста участь президента Володимира Зеленського підкреслила практичний характер перемовин під час на полях двох самітів.
Але прогрес незначний.
Диктатори окремо, гроші окремо
Анонсована президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн репараційна позика для України обсягом 140 мільярдів євро за рахунок “заморожених” активів РФ була заблокована Бельгією. Прем’єр Барт де Вевер пояснив: потрібно чітко виписати колективну відповідальність усіх країн-членів ЄС.
Також проти Франція та Люксембург. На думку Емманюеля Макрона, конфіскація активів стане порушенням фінансового права та підірве довіру до євро.
Лідери бояться втечі “диктаторських” коштів зі своїх економік, пояснив експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов.
До кінця жовтня ми узгодимо розбіжності – запевнив автор ідеї про позику, канцлер ФРН Фрідріх Мерц.
Більше вдалося просунутися по 19-му пакету санкцій.
Росію відкинуть за моря
У Києві очікують обмежень закупівель російських енергоресурсів та санкцій проти капітанів “тіньового флоту” Путіна. Це означатиме закриття Балтійського і Баренцевого морів для путінської флотилії.
У російських пабліках звернули увагу, що у червні 2025 року до Балтійського моря увійшов американський есмінець Paul Ignatius, озброєний ракетами Tomahawk. Звідти ними можна бити аж до Уралу.
Росія та Китай поспіхом намагаються освоїти ці моря як торгові шляхи, але справа рухається повільно, бідкаються росіяни.
Що приховує “стіна дронів”
І ось тут європейці можуть випередити Росію, оскільки “тіньовий флот” Путіна насправді є бойовим. У Франції 2 жовтня затримали судно “Пушта”. Є підозри, що з нього запускали дрони по Європі.
Санкції проти кораблів обговорять швидко на найближчій нараді начальників штабів країн-членів “Коаліції добровольців”, анонсував Макрон.
Менш помітним є просування у питанні “стіни дронів”. Українські вояки вже навчають данських як відбивати атаки БпЛА. Потрібні загони оперативного реагування, пояснив Зеленський. Урсула фон дер Ляєн пообіцяла програму, котра “надасть Україні технологічну перевагу”, та поки деталей не розкрила.
Де брати ресурс
На підсумковій пресконференції з Фредеріксен Зеленський сказав: “Досі ми використовували тільки нашу (далекобійну. Gazeta.ua) зброю. Після зустрічі з президентом США, можливо, матимемо дещо більше”.
Президент України звернув увагу на нерівні сили по кількості дронів: якщо РФ запускає від 500 БпЛА на добу, то українська сторона не більше 150. Однак у ЗМІ та на полях самітів обговорювалася вірогідність передачі нам американських ракет Tomahawk.
Погрози під загрози
Копенгаген запустив процес і зустрічей ще багато буде, пояснив експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. Наприклад, Дорожня карта обороноздатності Європи до 2030 року. По “стіні дронів” дискусія точиться навколо того, чим і як ефективно їх збивати, бо ракетами – задорого. І чи буде дієвим прикриття нашого неба НАТівськими ППО, каже Желіховський.
Однак “Росія постійно погрожує і цей острах наших партнерів гальмує процес. Бо всі думають, що раптом почнеться глобальна війна”.
Путін цим вправно користується і вже 2 жовтня назвав спроби Європи захистити себе “погрозами, котрі “висмоктані з пальця”. І пригрозив “новою гіперзвуковою зброєю”.