Верховна Рада попри періодичні перерви у роботі сесії все ж вмудряється яскраво і на тривалий час сколихнути інформаційний простір. Це роблять політики-важковаговики, як от лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко.
Час від часу леді Ю дещо пригальмовує свою публічність тихо пише законопроєкти, багатозначно очікуючи вдалого моменту, – така її манера готуватись до стрибка. Наразі настав для неї сприятливий момент.
Окрім того, що українці вже обурюються вирослими тарифами на електроенергію, в кулуарах влади точаться розмови про ще одне підвищення в кінці року ціни за кіловат електроенергії. Ми не знаємо скільки вона буде коштувати 10 чи 20 гривень, але таке враження, що ці цифри політики та чиновники беруть з урахуванням їхніх відкатів. По іншому цю цінову вакханалію у воюючій країні зі зростаючими цінами на все та падаючим у злидні населенням пояснити неможливо.
Третій палець “Батьківщини”
Це не перша публічна заруба лідерки “Батьківщини” з чинними при владі. У момент, коли почала розвалюватись монобільшість “Слуг народу”, думка про можливу криву коаліцію з колишніми “донами” не так лякала правлячу партію, як чимало обтяжувала конкуренція з Юлею.
Адже лише її тимчасовий вимушений союз зі “слугами” був гальмом для хоч і різнопартійної, але об’єднаної спільною ідеологією, широкої опозиції до правлячих сил. І це вже інше питання яке гуляй-поле може початись у пореформеній і водночас недореформеній Україні; знекровленій війною і децентралізованій, будь-як. З розбалансованими механізмами влади й управління.
Тим часом між рядками сьогоднішніх виступів леді Ю читається: “пацани зі “слуг”, кайф потрібно міняти! Он соціологи тільки й трублять рейтинг котиться донизу”.
І третій палець “Батьківщини” знову загрозливо стирчить перед черговим головним толокняним чолом, як закономірний факт. Але чолу, напевне, навіть не здається, що це може стати маятником на годиннику його безславного фіналу. Якщо і далі з народом триватимуть ці нечесні ігри.
Реальна вартість – 97 копійок
Тож днями, виступаючи з трибуни Верховної Ради, Юлія Тимошенко очікувано гостро пройшлась по чинному уряду та зробила розклади що по чому, куди й звідки.
“Скажіть, звідки взялося 4 гривні 62 копійки за кіловат електроенергії? Це в чотири з половиною рази більше, ніж реальна, рентабельна з прибутком ціна на атомну електроенергію, – обурювалась у парламенті Юлія Тимошенко. А взялося це й стало можливим з декількох причин. Ні, не для ремонту теплової генерації, – люди не отримують теплову електроенергію. І крім того, нам наші іноземні партнери дали повний обсяг фінансових ресурсів для ремонту теплових електростанцій. Тоді в чому полягають головні причини? Їх є декілька. Перша полягає в самому законі про акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, завдяки якому з державного підприємства зробили акціонерне товариство і повністю вивели з-під впливу держави, уряду й віддали на відкуп черговій наглядовій раді. А вона поставила завдання довести тариф до якоїсь ринкової ціни. За лаштунками війни, за спиною воюючого народу! І зараз прем’єр міністр Денис Шмигаль уже оголосив, що ринкова ціна буде 7-8 гривень за кіловат, до речі, в Європі кіловат коштує 16 гривень. Але це наша атомна електроенергія і її вартість з транспортуванням складає 97 копійок за кіловат.
Друга причина це те, що вони зруйнували енергоринок, який був створений у 2000 році. І сьогодні на “Енергоатом” накинулися “свої” люди, посередники, які сотнями кіловат забирають атомну електроенергію за безцінь, а потім продають утридорога.
Третя причина, що в 2021 році неждано-негадано, безпричинно в 2,5 рази збільшили вартість транспортування. Поверніть назад попередню ціну, тому що це просто реальний грабунок країни. І ще є багато чого іншого, як от мегакорупція.
Тож, що наразі вимагає наша команда? Негайно створити тимчасову слідчу комісію і перевірити як визначались саме такі тарифи на корупційній, абсолютно не логічній основі проти людей в Україні. Ми пропонуємо негайно запросити прем’єр-міністра, міністра енергетики, всіх, хто за це відповідає аби вони прозвітували про корупцію в енергетиці, яка призвела до таких наслідків. І безумовно, “Енергоатом” повернути державі. Припиніть під час війни забирати державну власність України!”.
Юлія Тимошенко може дозволити собі й правду казати, й вимагати розслідувань. Бо серед нинішньої влади навряд чи знайдеться будь-яка безугла персона, котра зможе нейтралізувати Юлю у більшості намічених нею планів. Крім того, в досвідченої політикині є всі можливості надути президента, як повітряну кульку інформаційними потоками й засунути всіх, хто здатен впливати на Зеленського щодо неї в дальній куток. Сидіть, малюки, згадуйте, яким безтурботним було ваше дитинство. Бо звільнена від очікування (свого часу їй нібито світило зелене крісло прем’єр – міністра) Юлія Тимошенко фурія, котра дуже рішуче може реалізовувати чимало своїх сміливих проєктів.
Але наразі вона цього не робить, бо війна.
Земля відкрила протистояння
А перші розбиті горщики, що порушили вимушене тимчасове перемир’я і підтримку (укладені ще під час президентських виборів) між “Батьківщиною” та “Слугою народу”, з гуркотом вивалились на загал після прийняття Верховною Радою закону про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Це сталось ще до повномасштабного вторгнення улітку 2021 року. “Батьківщина” вимагала усі земельні торги відкрити після референдуму. Монобільшість виступала в своєму репертуарі. За затвердженим сценарієм, правляча партія по жодному з питань альтернативу, нехай логічну й здорову, ніколи не розглядала й не розглядає. А якщо і ставить на голосування, то не завдаючи собі клопоту читанням, голосує: “проти”. Ну що ж, у них більшість у них своя “правда”.
Юлію Тимошенко це остаточно вивело з себе. І з того часу вона про втрати не переймається. Усіх геть! І союзництво з президентською раттю також. Юля закусила вуздечку, друзів-ворогів не помічає. Однак її зрозуміти можна, якщо не виправдати: з певного періоду свого політичного життя вона живе й бореться у відчутті, що її кинуть усі. І умовно свої, і однозначно чужі. Так уже було і не один раз. І, коли настає відповідний момент, вона на високій швидкості несеться на визначену висоту, спалюючи за собою мости і не оглядаючись на тили, котрих насправді не було й немає. Наразі із новими союзниками в спілці старих нових облич: “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “Голос”. Нічого дивного чи не логічного в цьому немає. У всіх трьох партій є ідеологія і вони за нею близькі.
Отже, коли після невдалих закулісних перемовин та прийнятого законопроєкту про зняття мораторію на продаж землі терпець лідера “Батьківщини” Юлії Тимошенко урвався, вона перейшла у відкрите протистояння не лише з парламентарями від “Слуги”, а й з президентом Володимиром Зеленським. Взаємні шпильки – звинувачення перенеслись у публічний простір та соціальні мережі.
Після заяви про перехід в опозицію Юлія Тимошенко в телеефірі розкритикувала економічні ініціативи влади, передусім запуск ринку сільськогосподарських земель.
За її словами, вона раніше пропонувала співпрацю Зе-команді, але там відмовились і пішли своїм шляхом, котрий вона не сприймає.
Лобіювати своїх людей, укрупнювати й зміцнювати свою команду на симпатичні для впливового політика напрямки, на жаль, наша “традиція”
Однак народний депутат восьмого скликання від БПП Сергій Лещенко, котрий має непогані стосунки з оточенням президента Зеленського, натякнув у ході тієї ж телепрограми, що Тимошенко обмінювала підтримку своєї парламентської фракції на потрібні призначення у ряді державних компаній України. Зокрема, у продовольчо – зернову корпорацію і в Державне агентство з управління зони відчуження.
Звинувачення в українських реаліях так собі, на “трієчку”. Лобіювати своїх людей, укрупнювати й зміцнювати свою команду на симпатичні для впливового політика напрямки, на жаль, наша “традиція”.
Тим більше, що “Батьківщина” ще з самого початку формування провладної верхівки брала участь у переговорах щодо складу Кабміну разом з офісом президента та Ігорем Коломойським (!). Тоді ж і ширились чутки, що з призначеннями міністрів прем’єр Олексій Гончарук сам справиться, а від “Батьківщини” очікували кадрових пропозицій на інші вакансії.
Пізніше Тимошенко розповіла, що насправді радила кадри, які вона називала “досвідченими” для вирішення торговельної проблеми з Китаєм.
“Так, абсолютно! У в’язницях сидять (керівники зернової компанії) за те, що вкрали передплату за муку, що її давав Китай. І ми запропонували розв’язати цю кризу,- повністю відновити стосунки у цьому китайському контракті. І ми пропонували людину, котра має прекрасні стосунки з КНР”, – розкрила в телеефірі карти Юлія Тимошенко.
Тим не менше наступного дня президент Зеленський через соцмережі вирішив позмагатись у гострослів’ї.
“Так, Юлія Володимирівна дійсно пропонувала. Вона принесла список своїх людей для призначення на “солодкі” місця. Натомість обіцяла протягом року голосувати за всі закони разом зі “Слугою народу” у Верховній Раді. Звичайно, ми відмовили лідеру “Батьківщини” у вирішенні кадрових питань. Адже епоха договорняків закінчилась назавжди. Але подивіться, як гарно зараз виглядає “опозиція”. Така фігура! А знаєте, чому? Тому що зараз їй просто не дають “солоденького””, – не без задоволення собою відповів Зеленський.
Леді Ю в боргу не залишилась. Вона ще не такі цирки, як “95 квартал” бачила.
“Раз на п’ять років декотрим українським президентам здається, що вони взяли джек-пот! А далі все за сценарієм… Ну, ви в курсі.. Словом, чекаємо Вас на корпоративах… Можна зі своїм піаніно:)”, – парирувала Юлія Тимошенко.
Відтоді, на горизонті замайоріло подальше погіршення стосунків з офісом президента.
Політична бентега перезавантаження “Батьківщини”
Заради справедливості зазначимо, що артпідготовка до партійних “воєнних” дій була продумана завчасно. У Юлії Тимошенко специфічні стосунки з Банковою були завжди, незалежно від прізвища глави держави. Вона змушувала напружуватись усіх мешканців президентського кварталу. Й усі вони застосовували завжди один і той самий метод: відсікти від леді Ю сильних союзників, затоптати, перетворити в баласт усіх, хто може її посилити, – і сама задача, і її виконання, і виконавці через певний час завжди ставали відомими.
І що маємо на сьогодні у партійному колориті “Батьківщини”? Найбільшим потужним десантом до її лав можна вважати учорашніх партійців з “Народного фронту”. Дехто влився як новий партійний кадр, а дехто, посипаючи голову попелом, вийшов зі стану блукань між партійною доцільністю і вічним покликом амбіцій, прибився до “Батьківщини”. Як от колишній лідер “Народного фронту” Арсеній Яценюк. Падіння його акцій на Грушевського сталося ще під час прем’єрства за президента Петра Порошенка. Подейкують, що через несанкціоновані парламентські обійми з Юлею Тимошенко. І це не просто політичні ревнощі, це невпевненість у власних політичних талантах.
Слід зазначити, що у період перезавантаження “Батьківщини” на захист її лідерки дружно стали блогери, журналісти, котрі традиційно відображали позицію партії “Народний фронт” та її голови Арсенія Яценюка. Зрозуміло, що випадковостей у такій тонкій справі бути не може.
Так само як і те, що із “НФ” люди просто переходили до “Батьківщини”.
Звісно, без благословення Арсенія Яценюка таку рокіровку можна було б зробити лише під супровід гучних скандалів.
Перспективні кадри потрібні всюди. А тим більше, якщо вони колись виколихувались “Батьківщиною”, а потім пішли дорослішати в групи Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Арсена Авакова.
До речі, останній ніколи не втрачав зв’язок з Юлією Тимошенко, так само як і Арсеній Яценюк.
А от щодо екссекретаря РНБО Олександра Турчинова, то, вочевидь, розрив цей з лідером “Батьківщини” був не простим і болісним. А в оточенні Турчинова про відновлення політичної взаємодії з Юлею Тимошенко нічого сказати не змогли.
Ахметов також міг посприяти зустрічному курсу Яценюка й Тимошенко
У час політичних переосмислень у “Батьківщині” подейкували, що розквіт консенсусу відбувається не без участі одного з центрових багатіїв України, або як його ще називали, найдорожчого “політика”, Ріната Ахметова. Політичні експерти допускають, що Ахметов також міг посприяти зустрічному курсу Яценюка й Тимошенко.
Тож, у запасі досвідченої команди “Батьківщини” завжди був багатий арсенал політичної зброї. І його заради досягнення мети звісно використовуватимуть, а коли настане в Україні мир, то, ймовірно, – по повній.
Як свого часу зазначила відома журналістка, редакторка тижневика “Дзеркало тижня” Юлія Мостова: “Юлія Тимошенко це ядерна енергія, вона може бути і бомбою і мирним атомом”.
Українцям наразі необхідно щоби ця ядерна енергія стала стримуючою бомбою для зростання непідйомних тарифів у висотаній війною країні.