Глобальний бізнес дедалі частіше стикається з регуляторним тиском, геополітичною нестабільністю та підвищеними вимогами до прозорості ланцюгів постачання. У таких умовах закупівлі поступово виходять за межі суто операційної функції. Про те, як ESG-підхід змінює роль закупівель у міжнародних компаніях, Gazeta.ua поговорила з Юлією Зоріною експерткою з ESG-орієнтованих підходів у сфері закупівель.
Юліє, ще кілька років тому ESG сприймали переважно як елемент корпоративної звітності. Що змінилося сьогодні?
Дійсно, тривалий час ESG залишався для багатьох компаній формальним зобов’язанням окремим розділом у звітах або частиною комунікаційної стратегії. Проте за останні роки ситуація суттєво змінилася. Посилення регуляторних вимог, ускладнення глобальних ланцюгів постачання та зростання прозорості змусили бізнес по-іншому подивитися на нефінансові ризики.
Сьогодні ESG дедалі частіше розглядається як складова системи управління ризиками. Компанії усвідомлюють, що екологічні, соціальні та управлінські фактори безпосередньо впливають на стабільність бізнесу, доступ до ринків і фінансування, а також на довгострокову конкурентоспроможність.
Чому саме сфера закупівель відіграє таку важливу роль у цьому процесі?
Закупівлі є ключовою точкою взаємодії компанії з ланцюгами постачання. Саме через постачальників бізнес стикається з більшістю нефінансових ризиків – від екологічних порушень до соціальних і репутаційних проблем.
Тому закупівлі більше не можуть залишатися функцією, орієнтованою виключно на ціну чи швидкість поставок. Вони стають інструментом стратегічного управління – з фокусом на прозорість, відповідальність і довгострокову стійкість.
У чому полягає ваш підхід до ESG у закупівлях?
Я виходжу з того, що ESG не має існувати паралельно до бізнес-процесів. Його ефективність з’являється лише тоді, коли нефінансові критерії вбудовуються у звичну логіку прийняття рішень.
Мій фокус – на ESG-орієнтованих підходах у сфері закупівель, які дозволяють компаніям системно враховувати екологічні та соціальні ризики під час роботи з постачальниками. Йдеться не про додаткові формальні вимоги, а про зміну управлінського мислення у закупівлях.
У чому саме полягає ваш професійний внесок і на чому ви спеціалізуєтесь?
Я спеціалізуюся на розробці та аналізі підходів, які дозволяють інтегрувати ESG-критерії у закупівельні рішення як частину системи управління ризиками. Моя робота знаходиться на перетині закупівель, корпоративного управління та управління ланцюгами постачання.
Я досліджую, як нефінансові критерії можуть бути вбудовані у тендерні процедури, контрактні умови та підходи до оцінки постачальників таким чином, щоб вони підтримували стратегічні цілі компаній і допомагали переходити від реактивного реагування на проблеми до проактивного управління довгостроковими ризиками.
Чим такий підхід відрізняється від традиційних моделей закупівель?
Традиційні моделі зосереджені переважно на короткострокових показниках – ціні, строках, технічних характеристиках. ESG-орієнтований підхід розширює цю рамку і змушує враховувати наслідки співпраці з постачальниками у ширшому часовому горизонті.
Це означає, що рішення в закупівлях починають оцінюватися не лише з точки зору економії, а й з погляду регуляторних, репутаційних та операційних ризиків, які можуть проявитися з часом.
З якими викликами компанії найчастіше стикаються, працюючи з ESG у закупівлях?
Один із ключових викликів – відсутність структурованих даних і єдиних стандартів. Багато компаній мають фрагментовану інформацію про постачальників, що ускладнює системний аналіз ризиків.
Другий важливий аспект – це культура прийняття рішень. ESG потребує міжфункціональної взаємодії, а закупівлі мають працювати у тісному зв’язку з комплаєнсом, юридичними та фінансовими підрозділами.
Яку роль у цьому процесі відіграють цифрові та аналітичні рішення?
Аналітичні інструменти є важливими, але вони не є самодостатніми. Їхня цінність полягає у підтримці управлінських рішень – у можливості порівнювати постачальників, зменшувати суб’єктивність і своєчасно виявляти потенційні ризики.
Водночас без чіткої управлінської логіки та зрозумілих критеріїв навіть найсучасніші цифрові рішення не забезпечать очікуваного результату.
Наскільки універсальними є ESG-орієнтовані підходи у закупівлях?
Базові принципи є універсальними. Вони можуть бути адаптовані до різних галузей і юрисдикцій, адже ґрунтуються на управлінських підходах, а не на вузькоспеціалізованих рішеннях.
Саме тому ESG-орієнтовані підходи у сфері закупівель є релевантними для міжнародних компаній, які працюють у складному регуляторному середовищі та мають розгалужені ланцюги постачання.
Як, на вашу думку, змінюватиметься роль закупівель у найближчі роки?
Я переконана, що закупівлі дедалі більше інтегруватимуться у стратегічне управління компаніями. Вони стануть важливим інструментом забезпечення стійкості бізнесу та управління ризиками, а не лише операційною функцією.
Компанії, які вже сьогодні переосмислюють роль закупівель у цьому напрямі, матимуть значну перевагу в умовах глобальної нестабільності.
Яку пораду ви дали б компаніям, які лише починають працювати з ESG у закупівлях?
Перш за все – чітко визначити, для чого саме їм потрібен ESG-підхід. Це не разова ініціатива і не модний тренд, а довгострокова управлінська стратегія.
Починати варто з аналізу власних ризиків і поступової інтеграції ESG-критеріїв у закупівельні процеси. Важливо рухатися системно і не намагатися охопити все одразу.
– Стандартизація: введіть чіткі ESG-метрики у ваші тендери.
– Юридичний захист: додайте в контракти умови про право на аудит та санкції за недотримання етичних норм.
– Технології: інвестуйте в інструменти збору даних
Юлія Зоріна – експертка з ESG-орієнтованих підходів у сфері закупівель, працює з питаннями сталого розвитку, управління ризиками та прозорості ланцюгів постачання у міжнародному бізнес-контексті.