Світові ціни на нафту продовжують падати на тлі можливого прогресу переговорів між Сполученими Штатами Америки та Іраном.
Нафта продовжила дешевшати після різкого падіння на двох попередніх торговельних сесіях, оскільки інвестори чекають, чи матимуть успіх зусилля щодо припинення війни з Іраном та відновлення руху через заблоковану Ормузьку протоку, повідомляє Reuters.
“Ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 92 центи, або приблизно на 1,2%, до 78,44 долара за барель. За тиждень вони впали більш ніж на 12%. Ф’ючерси на нафту марки West Texas у США втратили 1,07 долара, або 1,4%, знизившись до 74,70 долара за барель, і цього тижня впали більш ніж на 11%”, – сказано в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп вимагає від Ірану угоди щодо відкриття Ормузької протоки
4 серпня Катар заявив, що посередники досягають прогресу в зусиллях щодо припинення війни, що призводить до зниження цін на нафту, хоча Тегеран заперечує твердження президента США Дональда Трампа про те, що переговори тривають. Вчора ціна на нафту Brent уперше з 13 липня закрилася нижче позначки 80 доларів за барель, знизившись більш ніж на 5%.
“Якщо дипломатичні зусилля зазнають невдачі, і фізичні постачання зрештою припиняться, поточний спад цін може виявитися короткочасним, оскільки скорочення запасів посилить вплив будь-якого”, – зазначила керівник відділу ринкових досліджень компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева.
До початку війни з Іраном близько 20% світової нафти та зрідженого природного газу проходило через Ормузьку протоку. У березні ціни зросли на 50%.
“Головним каменем спотикання, схоже, є те, чи продовжуватиме Іран наполягати на певному контролі над водним шляхом та чи США не відступлять від своєї позиції й не погодяться з таким сценарієм”, – вважають аналітики компанії IG.
3 серпня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп анонсував нові переговори з Іраном.
За словами Трампа, союзники США вважають, що угода укладена. Вона включатиме врегулювання питань щодо Ормузької протоки та іранської ядерної програми.
Трамп додав, що зупинити удари по Ірану його просив сам Тегеран, а також влада Саудівської Аравії, ОАЕ та Катару.