Президент України Володимир Зеленський 22 грудня повідомив про підготовку нових санкційних рішень. До кінця року країна запровадить обмеження проти російських суб’єктів та тих, хто сприяє агресії Кремля. Ці заходи покликані посилити тиск на агресора та його поплічників.
Особливу увагу приділяється щонайменше одному пакету санкцій проти осіб, що співпрацюють з російською воєнною промисловістю. Серед них не лише громадяни Росії, а й, зокрема, представники Китаю. Готуються також кроки проти тих, хто виправдовує російську агресію та поширює вплив РФ через масову культуру.
Під санкції потраплять і спортсмени, які використовують свої кар’єри та увагу до спорту для глорифікації агресії. Це свідчить про розширення спектра цільових груп українських обмежень.
Паралельно Україна активно співпрацює з європейськими структурами над деталями 20-го пакета санкцій Євросоюзу. Його ключовим завданням є посилення тиску на енергетичні активи Володимира Путіна та пов’язаних з ним олігархів. Очікується також новий санкційний пакет від Канади, за що Україна висловила подяку.
Президент наголосив на продовженні процесів синхронізації санкцій. Відповідні рішення РНБО та укази будуть ухвалені найближчим часом, що посилить ефективність міжнародних зусиль.
Важливо зазначити, що Європейський Союз 23 жовтня остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії. Ці заходи спрямовані на ключові джерела доходів агресора через енергетичні, фінансові та торговельні обмеження. Мета цих дій – послабити спроможність Росії вести війну проти України.
Зокрема, останній пакет ЄС передбачає поетапну заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ). Короткострокові контракти будуть припинені через шість місяців, а довгострокові – з 1 січня 2027 року.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну США та інші західні країни запровадили численні санкції. Їхньою метою було зниження військового потенціалу Москви через перекриття доступу до західних технологій. Проте Росія продовжує шукати та знаходити шляхи для обходу цих обмежень.
Москва вдається до схем для отримання іноземних компонентів, що створює постійний виклик для міжнародної спільноти. Це підкреслює необхідність безперервного посилення та адаптації санкційного тиску та моніторингу.