Президент України під час переговорів у Берліні повідомив, що Київ готовий відмовитись від мети вступу до НАТО в межах обговорення мирної угоди. Цей крок став частиною останніх дипломатичних зусиль за участі американських посланців.
Відмова від бажання приєднатися до Альянсу означає суттєву зміну зовнішньополітичного курсу України, адже прагнення членства було закріплене в конституції та вважалося гарантією захисту від російської агресії. Водночас влада наголошує, що Київ не готовий поступатися територіями на користь Москви.
До переговорів долучалися спеціальні представники США, які оцінили досягнутий прогрес, хоча повні деталі домовленостей поки не розголошувалися. Учасники зустрічей повідомляли про інтенсивні контакти в пошуках формули припинення бойових дій.
Як можливу альтернативу членству в НАТО українська сторона пропонує юридично обов’язкові двосторонні пакти про безпеку з США, схожі на статтю 5 Північноатлантичного альянсу. Такі гарантії мають бути підтримані Конгресом США та доповнені гарантіями від європейських і інших держав.
Частина американських експертів вважає, що відмова від прагнення до НАТО навряд чи кардинально вплине на переговори, і нагадує про інші механізми забезпечення безпеки для України. Одночасно фахівці попереджають, що членство країни в Альянсі наразі виглядає малоймовірним.
Деякі аналітики вважають відмову від членства значною поступкою, ставлячи питання, які конкретні зобов’язання і гарантії отримає Київ натомість. У згаданих пропозиціях називалися варіанти посилення охорони повітряного простору, розширення постачання озброєнь і санкцій проти агресора як можливі елементи взаємних зобов’язань.
У перемовинах усе ще існують серйозні розбіжності, зокрема щодо статусу та контролю Донбасу, через що процес укладення миру нагадує перетягування канату. Переговорники наполягають на пошуку компромісів, але терміни і ключові умови залишаються предметом гострих дискусій.
Експерти окреслюють кілька сценаріїв: тиск на Україну задля припинення вогню на невигідних умовах із ризиком територіальних втрат або ж продовження війни з повільним просуванням російських сил. У зовнішньополітичних документах США також відображається прагнення до відновлення стратегічної стабільності у відносинах із Москвою.
У Європі обговорюють створення «коаліції охочих» для надання військової та фінансової підтримки, що могло б допомогти стримати можливе наступлення й підтримати відбудову. Натомість бізнесові кола, зокрема в Німеччині, дедалі більше вимагають, щоб допомога супроводжувалася контрактами для місцевих компаній та прозорими тендерами; німецький експорт до України зріс на 14% до жовтня 2025 року.
Керівниця британської розвідки попереджає про поширення російської загрози і закликає готуватися до тривалої протидії агресивним діям, доки не зміняться розрахунки кремлівського керівництва. Станом на зараз міжнародні партнери готуються до різних варіантів розвитку подій і продовжують координувати політичні та військові кроки.