Зеленський не отримав від Байдена бажаного – що про нас пише світова преса

Gazeta.ua підготувала огляд преси – що писали 1-7 вересня в світових ЗМІ про Україну та події навколо неї.

“Зеленський пішов із зустрічі у Вашингтоні майже з порожніми руками”, The National Interest, США

Президент Зеленський прибув в Білий дім в середу на першу особисту зустріч з Байденом. Саміт супроводжував черговий раунд фінансової допомоги США для України. Зокрема, пакет допомоги в області безпеки в розмірі $60 млн, ще $45 млн у вигляді гуманітарної допомоги і $12,8 млн у вигляді “допомоги через Covid-19”. Але ці цифри навряд чи є новими в контексті попередньої допомоги США Україні з 2014-го, коли тільки на військові потреби Україні виділили $2,5 млрд.

Зеленський відправився до Вашингтону не для того, щоб отримати додаткові гроші, які його уряд, ймовірно, отримав би в будь-якому разі, а для пом’якшення недавньої напруженості, яка накопичилася між Вашингтоном і Києвом, відколи Байден вступив на посаду і зустрівся з Путіним в Женеві.

У Зеленського були три головні завдання. По-перше, домогтися прогресу в розробці дорожньої карти щодо вступу України в НАТО. По-друге, переконати Вашингтон приєднатися чи взяти активну участь у Нормандські форматі. По-третє, домогтися від Байдена значущих поступок через неминуче завершення будівництва газопроводу “Північний потік-2”. Він повернувся, не досягнувши жодної з цих цілей.

Зеленський не отримав однозначної відповіді “так або ні” щодо членства в НАТО, якого, як він раніше казав журналістам, буде домагатися від західних лідерів. Замість цього прес-секретар Білого дому Джен Псакі підтвердила давно усталену позицію Байдена: “Двері в НАТО залишаються відкритими для кандидатів, але є кроки, які такі країни-кандидати, як Україна, мають зробити, щоб відповідати стандартам членства”. Це та ж позиція, яку зайняв держсекретар Блінкен під час візиту до Києва раніше цього літа. А до цього безліч офіційних осіб зі США.

Зеленський казав, що Байден “особисто підтримує” амбіції України щодо НАТО, але, попри його спроби представити результати зустрічі як ознаку прогресу в розробці дорожньої карти, немає ознак того, що Білий дім змінив ставлення до цього питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціль Байдена в Україні – уникнути конфлікту з Росією – що про нас пише світова преса

Київ багато років переконує Вашингтон взяти участь у Нормандському форматі. Ці зусилля частково є наслідком невдоволення Києва Мінськими угодами. Українські керівники наполягають на неможливості виконання частини Мінська в тому вигляді, в якому вони записані. Водночас сам Зеленський раніше в цьому році заявив, що “деякі пункти Мінська мають бути оновлені”. У Києві виходять із припущення, що активніша участь Вашингтону в Нормандському форматі може стимулювати перегляд Мінська чи навіть спровокувати появу паралельного формату. Проте Білий дім постійно відхиляє будь-які подібні запрошення, і недавній візит Зеленського не став винятком.

Вашингтон і Київ опублікували спільну заяву, в якій стверджується, що обидві сторони “продовжують виступати проти “Північного потоку-2″, який США і Україна розглядають як загрозу європейській енергетичній безпеці”. Проте трубопровід вже на порозі запуску. На даному етапі протидія йому зі сторони Вашингтону виглядає радше символічною, ніж практичною. Сама адміністрація Байдена в травні скасувала санкції щодо компанії, яка будує проект, визнавши, що Вашингтон мало що може зробити, щоб зупинити завершення трубопроводу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меркель в Києві обговорювала мир на сході України і “Північний потік-2” – що про нас пише світова преса

“Влада США і України підтримують зусилля щодо збільшення потужностей для поставок газу в Україну з диверсифікованих джерел”, – йдеться в заяві з зустрічі президентів.

Це теж радше схоже на абстрактну заяву про переваги чогось над чимось, ніж на заяву про конкретні політичні наміри.

Саміт був вправою в тезах для розмов і порожніх запевненнях, які були у відносинах між США і Україною після революції 2014-го. Зеленський і Байден закликали до припинення війни на Донбасі, але Мінські угоди не стали ні на крок ближчими до виконання напередодні їх сьомої річниці, ніж в день підписання. Протидія Росії практично зводить нанівець перспективи альтернатив Мінську. Адміністрація Байдена не бажає приймати Україну в НАТО, з огляду на величезні геополітичні ризики, але йому бракує політичної волі, щоб заявити про це прямо, і тому продовжує затягувати розгляд питання під приводом непрозорих вимог внутрішніх реформ.

На відміну від минулих взаємодій на державному рівні між українськими і американськими офіційними особами, на саміті Зеленського-Байдена бракувало того, чого двосторонні відносини зараз потребують найбільше: політичного змісту і стратегічної ясності. Триваюча завзятість Байдена в усуненні екзистенційних питань, що стоять перед відносинами між США і Україною, може посилати невірні політичні сигнали як Києву, так і Москві, заплутуючи і без того складний мирний процес на Донбасі, і підвищуючи ймовірність військових прорахунків з потенційно катастрофічними наслідками.

“США засуджують затримання Росією лідера кримських татар”, Reuters, Велика Британія

США рішуче засудили затримання Росією на вихідних заступника Меджлісу кримських татар та інших представників цієї етнічної групи.

У заяві Держдепартаменту США йдеться, що заступника Меджлісу кримських татар Нарімана Джелялова затримала в суботу, 4 вересня, російська окупаційна влада в Криму.

“Закликаємо російську окупаційну владу негайно звільнити їх. Це останнє в довгій низці політично мотивованих затримань і каральних дій проти Меджлісу і його керівництва”, – йдеться в заяві Держдепу.

Джелялова і ще чотирьох кримчан затримали через нібито пошкодження газопроводу в селі Перевальне, на трасі з Сімферополя до Ялти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урок для України з падіння Афганістану: що про нас пише світова преса

Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Росія “посилила терор в окупованому Криму”, затримавши п’ятеро осіб, включаючи Джелялова.

“Росія затримала татар, які повернулися з “Кримської платформи”. Їх катують”, Polsat, Польща

Татар, затриманих в останні дні в анексованому Росією Криму, піддають тортурам, заявила заступник глави МЗС України Еміне Джапарова. На її думку, затримання татар – помста за саміт “Кримська платформа”. 3 і 4 серпня в Криму затримали п’ятьох кримських татар і провели серію обшуків. Серед них, заступник голови Меджлісу.

“Згідно з традиційним сценарієм фальсифікації звинувачень, 23 серпня, в день відкриття саміту “Кримська платформа”, нібито сталося механічне пошкодження газопроводу в Криму”, – каже Джапарова.

У МВС Криму заявили, що газопровід пошкодили “невідомі”. Джапарова підкреслює, що пошкодження газопроводу, по якому надходить газ у військову частину, не підтверджено іншими джерелами. Проте порушено справу за фактом умисного знищення майна і почалися пошуки винних.

“Винних” чомусь знайшли відразу після повернення Джелялова з Києва, де він брав участь у відкритті “Кримської платформи”. За сфабрикованими звинуваченнями він виявився “підривником і співучасником злочину”, а його двоюрідні брати – “диверсантами, виконавцями злочину” “, – заявила заступниця голови українського МЗС.

Вона підкреслила, що до Джелялова і його братів не допускають незалежних адвокатів.

“Мої джерела кажуть, що їх катують. До них застосовують незаконні методи розслідування, психологічний і фізичний тиск. Вважаємо це актом помсти за участь в “Кримській платформі”, – каже Джапарова.

За словами глави Меджлісу Рефата Чубарова, який посилається на адвоката Джелялова, з моменту затримання в суботу вранці до пізнього вечора чоловіків тримали в невідомої кімнаті. На руках у Джелялова були наручники, а на голові – сумка. На нього чинили психологічний тиск.

Крим, який є частиною України, анексований Росією в березні 2014-го в результаті збройного нападу і “референдуму”, який українська та західні влади визнали незаконним. Татари, які до анексії становили до 15% жителів півострова, бойкотували “референдум”. Після анексії вони зазнали репресій зі сторони Москви. Росія вважає Меджліс екстремістською організацією і заборонила його.