Після виходу на пенсію в багатьох починається непростий життєвий період.
Це стресовий етап. Вихід на пенсію часто серйозна зміна графіка й зменшення соціальних контактів, що супроводжуються збільшенням вільного часу. Також у літньому віці люди часто підбивають підсумки чи правильно минуло їхнє активне життя, чи потрібні вони комусь. Що більше новоспечений пенсіонер знаходить позитивних відповідей на ці питання, то краще йому буде на пенсії. Якщо людина в пригніченому стані, є ймовірність, що він може затягнутися. Призвести до негативніших наслідків депресивних розладів і суїцидів. Не найкращим чином на це впливає і пандемія з самоізоляцією, говорить 34-річна Валерія Палій, практикуюча психологиня, президентка Національної психологічної асоціації. Таку проблему помітили в багатьох країнах. Наприклад, у державах Євросоюзу давно є низка програм для підтримки пенсіонерів. Їх намагаються залучати до різних проєктів, аби відчували себе потрібними та вели активне життя.
Найбільш некомфортно тим, хто останні десятиріччя всі зусилля зосереджували на кар’єрі та досягненні результатів на роботі.
Складно і тим, хто не має друзів, хобі й планів на життя під час пенсії. У жінок часто більше побутових обов’язків у родині готування їжі, догляд за онуками, прибирання. Тому вони легше переживають цей період, ніж чоловіки, каже Валерія Палій.
Полегшити кризовий період пенсіонеру можуть родичі та інший підхід до організації вільного часу, вважає психолог.
Родичам слід більше уваги приділяти, бути спостережливішими. Частіше залучати батьків чи дідусів із бабусями до спільної діяльності. Особливо, якщо близькі активні й сповнені сил. Це дасть їм змогу відчути себе потрібними. Крім того, треба спілкуватися з ними. Запрошувати до себе в гості й навідувати їх, радить Валерія Палій. Пенсіонерам потрібно дбати про новий смисл свого життя. Є безліч можливостей і програм, які допоможуть вивчити щось нове чи розважитися. Скажімо, вивчати іноземну мову. Для фізично активних пенсіонерів у Києві, наприклад, влаштовують танці або інші заходи.