Питання зменшення виплат військовослужбовцям каламутить і розбурхує суспільство вже четвертий місяць. Тисячі постів в соцмережах, дебати в ефірах, емоції у відеороліках… Але, незважаючи на суспільний резонанс і серйозну напругу, ця ситуація далека від свого вирішення. Спробую стисло пояснити суть питання та довести: якщо ми терміново не повернемо цю надбавку, на нас чекає, мʼяко кажучі, сумне майбутнє. Або жодного…
Реформа грошового забезпечення військовослужбовців була успішно проведена у 2015-2016 роках. Його рівень було підвищено в 5-6 разів, крім того, змінилася його структура. Основа грошового забезпечення військовослужбовця має дві складові: щомісячне основне забезпечення (оклад, в залежності від звання і посади) + щомісячне додаткове забезпечення (доплати, надбавки, преміювання).
Отже, всім військовослужбовцям, крім основного щомісячного забезпечення (13-30 тис. грн), почали виплачувати додаткову винагороду в розмірі 30 тис. грн на місяць. Військовослужбовці, які беруть участь у бойових діях, отримують додаткову нагороду у розмірі 100 тис. грн. Так тривало до лютого 2023 року, коли було знято доплату 30 тис. грн “для тих, хто в тилу”.
Чому це є колосальною помилкою?
Всім тим, хто пише, що додаткові 30 тис. грн для військових у тилу це забагато, хочу нагадати:
військовослужбовці не мають жодної можливості “дозаробити” на гідне життя в іншому місці. Тому нинішні 15-25 тис. грн забезпечення для них єдиний їхній “заробіток” і стеля доходів;
військовослужбовець не може “звільнитися з роботи”, бо рівень оплати праці не задовільняє потреби його родини, і влашуватися на роботу в інше місце. Чи поїхати на заробітки за кордон;
значну частину свого заробітку військовослужбовці вимушені витрачати на купівлю додаткової амуніції для себе: броніки, комплекти форми, захист, аптечки, берці, шоломи, тактичні окуляри. Також часто за власний кошт вони мають ремонтувати авто.
Я категорично не сприймаю закиди, що у тилу перебувають “не справжні військові”. Бо точно знаю, що навіть у тилу наші герої навчаються, вдосконалюють свої навики, проводять бойове злагодження, захищають небо і кордони країни, відновлюються та проходять реабілітацію після перебування на “нулі”. Саме тому рішення Верховної Ради про повернення 30 тис. грн доплати всім військовослужбовцям є цілком обгрунтованим і правильним.
І яким же було моє здивуванням, коли з подачі одного з народних депутатів цей закон виявився “заблокованим” у Верховній Раді й так і не пішов на підпис президенту України. Багато хто вбачає в цьому ігри влади та Офісу президента. Але для мене не зрозуміла логіка таких дій: закон все одно поступить на підпис, і президенту все одно потрібно буде приймати рішення.
Якщо уряд “не може, не знає, не хоче, не має коштів”, то він має в повному складі йти із своїх посад
І вихід із цієї ситуації один: президент зобов’язаний підписати цей законопроєкт. А уряд має негайно розпочати виплачувати 30 тис. грн грошового забезпечення військовослужбовцям. Якщо уряд “не може, не знає, не хоче, не має коштів”, то він має в повному складі йти із своїх посад. І на його місце мають прийти люди, для яких забезпечення Збройних сил України буде пріоритетом номер один в діяльності.
Зараз розпочалися дискусії, що в ухваленому законопроєкті є певні недоречні норми. Зокрема, щодо обмеження щомісячних виплати для топ-менеджерів і працівників державних компаній та підприємств. Мовляв, ці обмеження ( на рівні 67 тис. грн) призведуть до того, що кваліфіковані менеджери підуть з держкомпаній у “вільне плавання”. Я вважаю ці твердження необгрунтованими. Бо якщо хтось з великих топ-менеджерів не розуміє, що в країні війна і страждають від війни абсолютно всі українці, то, може, й не потрібні нам такі топ-менеджери на українських підприємствах, в держсекторі економіки?
Окрім цього, на відміну від військових, топ-менеджмент держкомпаній, наглядових рад та інші працівники держсектору економіки можуть мати додатковий дохід. Вони можуть мати власний бізнес, працювати на іншій роботі, читати лекції, викладати, проводити семінари, конференції тощо.
І все це вони можуть робити завдяки виключно ЗСУ!
Чекати до середини травня, поки Рада збереться і проголосує, невиправдана розкіш для країни, яка воює
Тому народні депутати запросто можуть швидко зареєструвати зміни до закону і проголосувати їх у Верховній Раді. І зробити це без блокування вкрай потрібного як для військових, так і для всієї України закону. І я повністю підтримую ідею позачергового засідання Ради для остаточного повернення доплат всім військовослужбовцям. Чекати до середини травня, поки Рада збереться і проголосує невиправдана розкіш для країни, яка веде війну з агресором. В цей непростий час точно не можна посилювати напругу в суспільстві та вбивати клин між ним та ЗСУ.
Тому для коми в цьому реченні є лише єдине місце: повернути виплати військовим, не можна чекати!