24 травня відзначають День слов’янської писемності й культури.
Церква вшановує пам’ять святих рівноапостольних Кирила й Мефодія. Вони створили один із перших слов’янських алфавітів. Але науковці досі не знають, чи першою абеткою була кирилиця, чи глаголиця.
Кирило й Мефодій були греками. Улітку 863 року вони поселилися в Моравії, на території сучасної Чехії. Їх запросив місцевий князь Ростислав. Там проповідували християнство та перекладали релігійні тексти слов’янською мовою. Відкривали при церквах школи.
Глаголицю згодом перестали використовувати. Кирилицю зараз використовують у багатьох країнах. Українська мова також послуговується кирилицею.
За запровадження слов’янської мови в богослужінні братів звинуватили в єресі. 866 року на виклик папи Адріана II поїхали до Риму. Отримали від нього дозвіл розповсюджувати слов’янські церковні книги й проводити богослужіння слов’янською мовою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська мова зазвучала у величному храмі
В Україні ім’я Кирила й Мефодія мала перша українська політична організація в Києві Кирило-Мефодіївське братство. Відзначати їхнє свято на державному рівні почали з 2004 року.
5 травня 1581 року в Острозі на Волині друкар Іван Федорович вперше видав “Хронологію” білоруського поета Андрія Римші. Твір на одному аркуші став першим у кириличному друкарстві окремим поетичним виданням та календарем.