Тепер іспанський тренер починає боротьбу за місце найкращого в історії
1999-го команда з англійського Манчестера виграла національний чемпіонат, кубок і Лігу чемпіонів. Інша в цей час грала у другій, якщо проводити аналогії з Україною, лізі. Зате за 24 роки саме ця інша повторила успіх земляків. Тоді як тріумфатори 1999-го уже 10 років не можуть здобути головний титул бодай у Англії, не кажучи вже про Європу.
Ці дві команди “Юнайтед” та “Сіті”. Першу з них 27 років очолював шотландський тренер Алекс Ферґюсон. Він не відзначався особливими тактичними уміннями, зате добре умів організовувати справу й мав чудові якості менеджера. Це допомогло створити інший “Юнайтед”, який 2008-го знову став чемпіоном Європи, а 2009-го та 2011-го грав у вирішальному матчі турніру.
Приблизно в ті ж роки почалася будова нового “Сіті”. Її фундамент прихід багатих інвесторів з Об’єднаних Арабських Еміратів. Не було сумнівів, що рано чи пізно вони запросять очолити тренерський штаб Хосепа Ґвардіолу. Нині 52-річного іспанця вважають найкращим тренером сучасності.
Починав кар’єру він улітку 2008-го. Став головним тренером іспанської “Барселони” рідної для себе команди. Одразу виграв усі головні трофеї клубного футболу. За два роки повторив успіх у протиборстві з “Юнайтед” Ферґюсона. “Барселона” зразка кінця нульових років увійшла до списку команд, яких називають найкращими в історії.
На відміну від Ферґюсона, Ґвардіолу вважають тактичним гіком. Він невпинно перебуває в пошуку ідей, які дали б йому змогу розвивати командну гру і ставити несподівані завдання для суперників. Скажімо, в німецькій “Баварії” він знайшов нову роль для капітана Філіппа Лама. Крайній захисник став виконувати роль опорника й упорався блискуче. Проте це не допомогло Ґвардіолі привезти до Мюнхена Кубок чемпіонів. Як визнавав іще один лідер команди Томас Мюллер, вказівки тренера допомагали у протистоянні з посередніми та слабкими командами. Щойно належало грати з топами тренер починав занадто страхуватися. Наслідок поразки від іспанського “Реала” Карло Анчелотті та їхніх земляків з “Атлетіко”, очолюваного Дієґо Сімеоне.
До “Манчестер Сіті” Ґвардіола прийшов улітку 2016-го. Команда в поточному десятилітті вже двічі виборювала чемпіонський титул в Англії. Але в Європі успіхів не досягала. Пеп почав провально: поступився у 1/8 фіналу французькому “Монако”. І в подальшому проявлялася стара хвороба Ґвардіоли. Тренер занадто нервував перед вирішальними поєдинками. Відмовлявся від своєї гри, ставив футболістів на незручні позиції та програвав.
Відсутність успіху на євроарені призвела до фейлів у ключові моменти поєдинків. У сезоні 2021/22 “Сіті” Ґвардіоли цілком переграв “Реал” Анчелотті. Але коли настали останні хвилини, досвідчені футболісти мадридської команди здійснили неймовірний камбек. Утім, було зрозуміло, що колись ця серія невдач перерветься.
Допомогло те, що суперник як для фіналу був випадковий
Сталося це в сезоні, що минув. Зразкова робота Ґвардіоли та його команди. Напередодні сезону Пеп отримав класичного центрфорварда-забивала, норвежця Ерлінґа Голланда. Це дещо спростило гру, зате дало результат на дистанції чемпіонату Англії. “Сіті” зміг дістати “Арсенал”, що не вигравав із 2004-го, і втретє поспіль виборов національний титул. У Лізі чемпіонів подолав двох головних суперників “Баварію” та “Реал”.
Фінальний поєдинок склався нервово. Зазнав травми найкращий гравець команди бельгієць Кевін Де Брейне. Але “Сіті” допомогло те, що суперник як для фіналу був випадковий. Італійський “Інтер” потрапив до вирішального матчу суто завдяки сприятливому жеребу. Тому, попри не найкращу гру, команді Ґвардіоли вдалося забити єдиний м’яч у середині другого тайму й нарешті виграти турнір.
Тепер тренер переймається тим, як покращити команду, яка торік виграла все.
Не думаю, що можливо повторити те, чого ми досягли минулого сезону, каже Ґвардіола. Історія показує: коли досягаєш таких висот, важко знову на них зійти. І тільки від нашої ментальності залежить, як ми відреагуємо й загалом пройде наш сезон.
Відсутність Де Брейне ускладнює завдання. З іншого боку, на вирішальні матчі бельгієць має знову бути на полі, а психологічний тягар скинуто. Останній чинник дає привід припустити: “Сіті” може вигравати матчі з не найкращою грою. Так, як це донедавна робив “Реал”.
Хоча перфекціоніст Ґвардіола, напевне, з усіх сил протистоятиме цьому. Бо він тепер бореться не за конкретний результат чи трофей, а за місце першого в історії.