8 листопада 1517 року народився козацький ватажок Дмитро Вишневецький. Походив з Вишнівця, що на Волині (тепер Збаразький район Тернопільської області).
Перебував на службі в Литовсько-Польській державі, до складу якої входила тоді Україна. 1551 року король Сигізмунд призначив його старостою Черкаським та Канівським, порубіжних українських фортець на шляху до турецьких володінь та Криму.
Усією душею переймаючись справою захисту українських земель від ворожих набігів, Вишневецький вирішує опанувати степом. За дніпровськими порогами на острові Хортиця створив військову базу. Щоб наносити превентивні удари по Криму та турецьких фортецях у Північному Причорномор’ї, зорганізував навколо цієї воєнної бази українських козаків. Таким був початок Запорізької Січі.
Литовсько-польському урядові не дуже сподобалася активна політика князя Вишневецького. Блискучі походи запорізьких козаків проти Кримського ханства змусили короля Сигізмунда боягузливо виправдовуватися перед ханом, що це нібито козаки зробили без згоди поляків. Сварки з королем призвели до того, що Вишневецький з козаками відмовився від королівської служби. І 1558 року відправився до Москви. Туди його запросив цар Іван Грозний.
“Дізнавшись про те, що Іван Грозний з військом вирушає до Лівонії, кримський хан зібрав величезну орду і рушив на Москву. Але незабаром розвідка йому доповіла, що в Москві залишилися страшні для нього люди: Вишневецький та Шереметьєв з частиною війська. Цього було досить, щоб татари з півдороги повернули назад до Криму”, писав відомий український історик Дмитро Яворницький.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У “Софії Київській” показали холодну зброю часів заснування Запорозької Січі
1560 року князь Вишневецький на чолі 5 тис. козаків вирушив у похід проти Кримського ханства. Козаче військо підійшло до устя Дону та обложило турецьку фортецю Азов. Здобути могутню фортецю штурмом Вишневецький не зміг. Тоді він вирішив переграти турків тактично. Навіки перекрив їм шлях через Дон. За 70 км від Азова вверх по Дону князь Дмитро заснував козацьке містечко Черкаський городок. Таким чином заклав підвалини організованого життя козаків на Дону.
Відтоді Черкаський городок стає осередком козачого життя на Дону. А згодом, під іменем Черкаська, столицею всього війська Донського. Нині це станиця Старочеркаська, що в Аксайському районі Ростовської області.
Залишивши козацьку сторожу на Дону, Дмитро Вишневецький з рештою війська пішов на Кубань. А після звитяжних перемог повернувся до Москви.
На московській службі Дмитро Вишневецький перебував недовго. Його успіхи в боротьбі з татарами, зростання авторитету серед козаків і незалежний характер українського шляхтича, занепокоїли московського царя. Проти Вишневецького розпочалися утиски з боку державних чиновників. Тому 1561 року він повертається в Україну до Черкас.
Князь Дмитро на 13 років був старшим за царя Івана IV. Це йому родич по матері, Олені Глинській. Але для тодішнього російського володаря правил чемності не існувало.
“Прийшов, як пес, і втік, як пес. А шкоди від нього мені, государю, і моїй державі не було”, оцінив заслуги Вишневецького Іван Грозний.
Після повернення з Росії Дмитро Вишневецький важко захворів і навіть думав, що його отруїли в Москві. Згодом одужав і знову завзято взявся за справу відродження запорізького козацтва. 1563 року до Вишневецького звернулися молдавські бояри. Вони обрали його господарем Молдавії та просили допомоги у боротьбі з турецьким ставлеником. Байда-Вишневецький відправився у Молдавію. Але зазнав поразки, був взятий у полон і потрапив до рук турецького султана. Після жорстоких тортур його стратили у Стамбулі.
Хортиця багатий на історію острів, який вважають колискою Запорізької Січі, розташований на Дніпрі в Запоріжжі. 28 вересня 1973 року Центральний комітет Компартії України скасував рішення про створення на острові Хортиця державного заповідника.
1993-го острову повернули статус національного заповідника. Нині там розташовані музеї, історико-культурні комплекси, пам’ятки культури та археології, які дозволяють поринути в історію від прадавніх часів до сьогодення.