Одна з найпопулярніших локацій для відпочинку в Києві – “Зимова країна” на ВДНГ. Її відкривають щороку до новорічних свят на території Національного комплексу “Експоцентр України”.
Цього разу проєкт має гасло “Поділись світлом”. За словами організаторів, це не тільки про можливі блекаути й взаємодопомогу, а й про підтримку одне одного. Для відвідувачів відкрили понад 20 тематичних локацій, зокрема одну з найбільших ковзанок у столиці.
Також тут працюють фудкорти, гірки, екстремальні атракціони й новорічний ярмарок. Усі локації забезпечені автономними джерелами живлення на випадок відключень світла.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала в “Зимовій країні”, поспілкувалася з відвідувачами й дізналася, скільки коштує тут відпочинок.
ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ
Вхід до експоцентру яскраво виділяється із засніжених міських ландшафтів. Між білими колонами каскадом спускаються білі гірлянди із сотнями лампочок, а високі ялини переливаються кольоровими вогнями. Перед вʼїздим на парковку утворився невеликий затор.
Тут можна відразу взяти на прокат бігові лижі по 250 грн за годину, сани для дітлахів обійдуться у 100 грн. Попри низьку температуру, погуляти сюди прийшло багато людей.
На центральній площі відвідувачі фотографуються біля головної ялинки. Її прикрасили різнокольоровими іграшками у вигляді рукавичок, бантиків і свічок. На подарункові коробки внизу вилазять діти й позують для батьків. Гостей зустрічають аніматори й пропонують зробити спільний кадр.
Перед ялинкою встановили венеціанську карусель, що віддаля засліплює вогнями й золотим блиском. Її стіни прикрашають картини, барельєфи й ліпнина. На різнокольорових кониках із дзвіночками катаються діти і дорослі. Вартість такої розваги – 150 грн з людини.
Новорічний ярмарок із сувенірами розмістили ліворуч біля ялин. Головна локація на площі – ковзанка площею 2500 кв. м. Льодову арену загородили білим парканом, а над головами – шатро із гірлянд. Квиток сюди коштує 350 грн, пільговий – 250 грн.
Зараз не страшні навіть обстріли
– Були минулого року, але цей раз якось затишно стало. Сказала Лєна, що по-європейськи, – говорить російською Дмитро у довгій чорній куртці, на вигляд 35 років. Робить ковток червоного глінтвейну й одягає на шапку капюшон. – Для дітей купу всього зробили. Більше людей того року було. Можливо, через радість після повернення Херсона й деокупацію Харківської області. Хоча зараз не страшні навіть обстріли, бо настільки все відслідковується. Круто зробили, що можна дізнатися, що, куди і звідки летить.
Чоловік переконує, що Україна отримає від західних партнерів все, що потрібно, щоб перемогти у війні. Але у 2024 році легше точно не буде, каже.
– Питання тільки, чи вкрадуть гроші, які нам дають, – сміється. – Я родом із Луганська, виїхав у 2014 році звідти, як почалася війна. І мені б не хотілося, щоб там була Росія. Хоча завжди планував переїхати у велике місто, щоб розвиватися й рости. Батьки там досі живуть, бо важко у такому віці щось змінювати й кидати все.
ДІТИ ВЕСЕЛЯТЬСЯ
Запах диму вʼїдається у волосся і шкіру, а попіл з мангалів осідає на одязі. Біля фудкортів встановили стійки з обігрівом – у центрі кожного палахкотить вогнище. У містечку працюють десятки кіосків із їжею. Продають шаурму, пончики й солодкі вафлі, какао й чай.
Найпопулярніші страви тут – приготовані на вогні. За 100 г шашлику зі свинини доведеться заплатити 130 грн, із телятини трохи дорожче – 150 грн. Також продають ковбаски-гриль по 60 грн, плов – 120 грн, хачапурі – 130 грн, картоплю – 70 грн.
– Якщо порівнювати з минулим роком, то зараз жвавіше йде торгівля, – розповідає один із працівників. Смажить курятину на вогнищі. – Ось свята якраз були – то людей було набагато більше. На спад уже пішло, але на вихідних все одно народу є трохи. Найбільше за день продавав тут 100 кг шашлику.
Від асортименту страв розбігаються очі. На прилавках продавці розклали у контейнери соління, ковбаси, овочі-гриль, мʼясо, пиріжки, смажену на мангалі рибу й лаваші. Кіоски прикрасили лампами й новорічними іграшками. Окремо продають глінтвейн – близько 10 смаків. Порція алкогольного коштує 140 грн, безалкогольного – 110 грн.
Поруч за деревʼяним столом вечеряє подружжя. Але наїдки у лотках дістають із магазинного пакета. Принесли із собою, бо тут набагато дорожче, зізнаються.
– “Зимова країна” змінилася, бо більше локацій, – розповідає Тетяна Тесленко зі світлим коротким волоссям. – Ціни дуже підвищилися, особливо на глінтвейн. Ми його дуже любимо, але в минулому році він був по 90 гривень, а зараз вже 140.
– Майже в два рази дорожче, – додає її чоловік Володимир. – Але я бачу, що діти веселяться. Їм потрібні такі розваги, бо не будуть же вони в хаті сидіть.
Родина не впевнена, що доречно відкривати такі локації під час війни. Однак сподіваються, що 2024 рік стане переможним для України.
Вас тут ніхто не тримає
– Це в ідеалі, щоб було повне повернення до кордонів 1991-го, багато знайомих воюють. Ми їм допомагаємо, як можемо, – продовжує Тетяна. – Найважливіше зберегти життя нашим воїнам, але це дивлячись, від чого відмовлятися. Я вважаю, що якщо хтось не хоче жити в Україні, наприклад, люди, які чекають “русский мир”, то їжджайте. Вас тут ніхто не тримає, усе відкрито, якщо там краще. Нащо нам ці проблеми через вас! Не заважайте другим жити.
Зараз військовим на фронті потрібна заміна. Здорові чоловіки мають іти воювати, особливо якщо мають досвід, каже жінка.
– От інвалідів беруть. Вони то можуть допомагати, звісно, але так як зараз ніхто їх не питає, і женуть на “нуль” – це неправильно, – обурюється Тесленко. – А хлопці, які можуть воювати, потрібні там.
– Їм треба дати забезпечення, зброю, – говорить Володимир. – Треба державі звернути на це увагу, бо на волонтерах воно то тягнеться, але важко. Ми маємо всі сили максимально кинути туди.
Не змінилося життя тільки у чиновників, впевнена Тетяна.
– Вони й не переставали відчувати безпеку. Як їздили відпочивати – так і продовжують. Життя змінюється тільки у простих людей, як ми. Не виїжджали з Києва й чекали кращого, бо думали, що швидко все закінчиться. Допомагали сітки плести, продукти доставляли. Із роботою важко було, але зараз вже нормалізувалося. Я за професією швачка, тому зараз і бійцям шиємо все, що можемо. Але сказати, що можемо щось собі з родиною дозволити – то ні. І настрій вже не той. Живем-виживаєм.
Найближчий ресторан тут – неподалік від входу в експоцентр. HayLoft розташований трохи далі від гамірної метушні, але столики тут майже всі зайняті. Тому щоб погрітися й повечеряти, у вихідні краще бронювати місця заздалегідь. Скуштувати гарячий грушевий або вишневий пунш можна за 165 грн, а зігріваючий імбирний чай коштує 135 грн.
НАВЧИТИСЯ ВОЮВАТИ
На площі лунає новорічна музика, яку ледь чути через гамір людей. Крики й сміх дітей доносяться із снігової гірки. Вартість катання там – 100 грн. Неподалік від фудкорту відкрили музей крижаних скульптур, кімнати віртуальної реальності й кривих дзеркал.
Одразу за ними – дитячі й дорослі атракціони. Високі каруселі й гойдалки світяться віддаля неоновими кольорами. Окремо встановили намет із автодромом за 150 грн. Над головою стрімко проноситься маятником гойдалка “Екстрим”. Із сидінь з кріпленнями чути верески людей. Коштує такий атракціон 250 грн.
Із великої ланцюгової каруселі, що піднімається на кілька десятків метрів вгору й кружляє над експоцентром, виходить молода пара. Марина і Євген зізнаються, що в мороз на такій висоті не дуже комфортно, бо вітер обпікає обличчя. Але це таки не псує враження.
– Коли прийшла цьогоріч в перший раз – дуже сподобалося, – говорить 28-річна Марина у довгому сірому пальті. – Сюди треба приходити, коли є сніг, щоб по-справжньому відчувалася зимова атмосфера. Хоч і холодно, але все одно класно, що приїжджаєш в одну локацію й можеш поїсти, покататися на ковзанах і каруселях. Минулого разу витратили на трьох близько 700 грн. Це взяли кілька шматочків шашлику, овочі-гриль, салатик і хачапурі дуже смачні. Наче нічого й не хочеться, але від цих запахів прокидається апетит.
Марина й Женя переконані, що за найближчий рік в державі не буде суттєвих змін. Україна поступається РФ кількістю людей і зброї, тому перемогу вибороти буде не так легко.
– Усе може змінитися в будь-який момент. Ми розуміємо, що у них більше техніки, але поки не бачу, щоб росіяни були попереду, – додає Марина.
– У нас триває мобілізація, – долучається до розмови Женя. – Це нормально, але не коли вона суперечить правам людини. Тобто неправильно, що когось садять у машини й забирають просто з вулиці. Роздавати повістки, нагадувати людям про війну – потрібно, бо рук не вистачає й треба комусь воювати все одно.
Україні потрібні гарантії безпеки для перемоги, але їх навряд зараз хтось зможе дати, каже чоловік.
– І навіть якщо матимемо зброю, захистимо небо, то для чоловіків нічого не зміниться, – каже наостанок Женя. – Українці бояться йти в ЗСУ, так і є. Ти боїшся, що тебе кинуть десь в землянку під Десну, що будеш сам купувати одяг. Якщо немає грошей і знайомств – то взагалі важко. Щоб пускати людину на передову, її потрібно підготувати, а не так, як Росія своїх кидає на мʼясо. Батько мій не мав підготовки, але рік пробув у війську – під Білоруссю, Молдовою, на сході. Навчився сам готувати їсти, дотримуватись дисципліни, тобто всього, що потрібно в тилу. Але так і не навчився воювати.
У гучномовці на ковзанці оголошують перерву – працівники будуть чистити арену. “Зимова країна” відкрита щодня з 10:00 до 21:00. Локація на ВДНГ працюватиме до 17 березня.