Вчені дослідили, що у першого місяця весни було більше як 20 слов’янських назв.
В Україні видозмінена латинська назва першого місяця весни “март” вийшла з ужитку. Але пригадаймо: давні римляни найменували його так на честь Марса. Тоді його ще не вважали богом війни – він був охоронцем весни і врожаю.
У літературних джерелах місяць називали марцем. Чимало вчених асоціюють назву “марець” із коренем “мрець” традиціями проводжати зиму. Цього місяця слов’яни проводили тризну – обряди поминання покійних предків. Поляки називали місяць марець і співали пісень про смерть, яка в’ється по тинах і шукає собі поживу.
Етнологи знаходять назви март, марець у фольклорі “Буває март за всіх варт”, “У марець ще змерзне старець”, “Білий – як у марці сніг”, “Згинув, як марцевий сніг”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший день весни: народні вірування та астровісник
В Україні ж цей місяць у різні часи в народі називали зимобором, а ще передвесінням. Нині найактивніше вживається назва “березень”. Багато хто асоціює назву місяця із початком руху соку у дерев – березень, березіль, березоль.
Дехто розуміє назву “березоль”, як “злий до беріз”. Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть. Вважається також, що ця назва походить від слів “береза” і “зело” – зелень. Назву місяця, березень, виводять від слова береза ще й тому, що вона в цю пору починає квітнути. У фольклорі слово “березень” вжите рідко і переважно у найновіших творах:
“Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай”, “Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай”.
Березень називали і каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником. Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем. А ще цей місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс.
У народі цей місяць здавна звали березілем, красовиком, соколиком. А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий. Тобто “по” – після – “після лютого”.
У Білорусі його називають сакавік. Це слово походить від слова “сік” . У хорватів березень – сушец, бо цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо.
Слову “весна” більше 2 тис. років і воно присутнє у інших індоєвропейських мовах. У майже всіх слов’янських мовах воно вимовляється так само, як і в українській. Багато хто асоціює слово “весна” із близькозвучним “веселий”. Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського ves із первинним значенням “живий, світлий”.