Казала собі: “Не здавайся!” – як пройшов перший благодійний забіг заради підтримки ЗСУ

У Тернополі 19 травня пройшов перший благодійний марафон у рамках Ліги забігів “RUN 4 VICTORY”. Його організували міжнародна компанія МХП, спортивна спільнота “Характер” та Благодійний фонд “МХП-Громаді”.

Понад 500 людей пробігли дистанції у 2, 5, 10 та 21 км. Також до змагань долучилися діти різного віку. Завдяки учасникам у Тернополі вдалося зібрати 260 тис. грн, які міжнародна компанія МХП подвоїла. Зібрані кошти передали на потреби 105-ї тернопільської окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

Усього під час чотирьох забігів у різних містах України організатори планують зібрати близько 1,5 млн грн. Їх спрямують на потреби місцевих військових частин та ТрО тих міст, де пройдуть марафони.

Кореспондентка Gazeta.ua побувала на марафоні ув Тернополі й поспілкувалася з його учасниками.

На Театральній площі міста гамірно від ранку. Енергійна музика “котиться” ще сонними тернопільськими вулицями. Дороги перекриті правоохоронцями, а під будівлею театру встановлена сцена й білі намети. Там можна зробити донат і зареєструватися на забіг.

На благодійному марафоні зібралися жителі міста й спортсмени з різних областей України. Приходять цілими родинами – із дітьми, домашніми улюбленцями. У мікрофон оголошують про початок розминки.

Перед сценою чоловіки й жінки у яскравій спортивній формі починають під ритм музики присідати, підскакувати, розігрівати суглоби. Після вправ збираються біля старту і фотографуються з друзями й колегами.

– Я сьогодні підтримую наших військових, оскільки забіг благодійний. Ця ціль мотивує найбільше, – каже керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами Діна Лисакова. На руках тримає таксу Бахмута, яку подарував друг військовий. – Обрала дистанцію – два кілометри. Сподіваюся, що добіжимо. Я не скажу, що займаюся бігом. Але коли є можливість підтримати військових, обов’язково долучаюся.

Участь у забігах Діна бере не вперше. Перед змаганням особливо не тренувалася, зізнається.

– Щоранку гуляю з собакою, тому ми з ним постійно тримаємо форму, – говорить вона. – Сьогодні командою МХП підтримуємо один одного й біжимо всі разом заради наших захисників і ветеранів.

Стартову дистанцію загородили парканом. Обабіч дороги розставили прапори, біля наметів у ряд висять медалі. Сьогодні їх отримають усі учасники, які добіжать до фінішу. У кожному марафоні в рамках благодійного проєкту вони унікальні – із назвою й зображенням визначної памʼятки міста, де проводили забіг.

Медалі матимуть кріплення – основу. Учасники всіх чотирьох забігів отримають конструкцію у подарунок. Якщо немає змоги фізично приїхати на змагання, то можна зареєструватися на онлайн-дистанції й пробігти у зручний час. У день змагань треба відмітити організаторів у соцмережах.

– Для підтримки наших хлопців, щоб підняти їхній бойовий дух, я приїхала з Канева Черкаської області разом із колегами, – розповіла Оксана Авраменко. – Востаннє брала участь у подібних марафонах роки три тому. Трошки втратила форму, бо не займалася бігом спочатку через коронавірус, а потім велику війну. Я працюю у ТОВ “НВФ “УРОЖАЙ”, із нашого підприємства на марафон приїхало 38 людей.

Оксана Авраменко обрала дистанцію 2 км. Однак планує взяти участь і в наступних змаганнях у рамках Ліги забігів. Уже у Вінниці обіцяє подолати 5 км.

Учасники вишиковуються вздовж лінії старту. Розтирають руками гомілки, стегна. Доріжка вистелена мʼяким синім килимом. Поруч стоїть таймер, за яким фіксуватимуть час, коли спортсмени перетнуть фінішну лінію. Першими стартують пів марафонці – бігтимуть дистанцію у 21 км.

Підтримати учасників забігу прийшов Начальник управління молоді, спорту та іміджевих проєктів Тернопільської ОВА Андрій Човган. Розповів, що 19 травня бігати не буде через травму, але обовʼязково задонатить на потреби армії.

– Подія важлива не тільки для міста й області, а й для всієї країни, – каже Андрій Човган. – Будь-який захід на підтримку Збройних сил – на часі. Тим паче, якщо можемо допомогти захисниках за рахунок здорового способу життя й мотивації людей займатися спортом. Саме завдяки тим хлопцям і дівчатам, які захищають нас від ворога, ми можемо прокидатися, працювати, бути поруч зі своєю сімʼєю.

Серед дорослих спортсменів у натовпі помічаємо хлопчика. Тримає за руку батька й пробирається до старту. 9-річний Демʼян бігтиме дорослу дистанцію у 2 км. Тато забув зареєструвати його на дитячий забіг, але хлопчик попри все хотів допомогти військовим.

Найшвидше фінішують учасники двокілометрової дистанції. Коли видніються на обрії – у натовпі вибухають оплески, люди вигукують: “Давай!”, “Молодець!”. Відчуваючи підтримку, спортсмени набирають швидкість і долають фінішну пряму. Підскакують з піднятими руками й біжать отримувати медалі. Одягають їх на шию і цілують із щирим захопленням.

– Усе класно, перший раз пробіг! – каже, віддихуючись, працівник МХП Руслан. – Дуже важко було налаштуватися. Але всім рекомендую! Коли вже бачиш фінішну рамку – хочеш рвати й метати. На наступному забігу теж планую бути.

– Важко було, що підйомчик в кінці. Але ми сильні – переможемо, – додає Ірина Домненко. Вона щойно фінішувала й уже отримала медаль. – Тут у нас загальна тусовка й енергія, яка заряджає. Це приклад для майбутніх поколінь займатися спортом.

Ірина йде до наметів, де на столах розклали смаколики для учасників забігів – воду, енергетики, банани. Неподалік відновлює дихання Уляна Баранова, керівниця групи соціального розвитку Благодійного фонду “МХП-Громаді” (Західний хаб).

– Сьогодні вперше спробувала пробігти, думала буде набагато важче, – каже Уляна. – Але наша ціль – показати, що малих дистанцій не буває, як і малих донатів. Ліга забігів спрямована на допомогу місцевим військовим частинам. Таким чином ми хочемо показати, що, попри дистанцію чи свою фізичну підготовку, завдяки донатам, ми наближаємо свою країну до перемоги.

До проведення заходу в Тернополі організатори вже отримали запит від місцевої військової частини на придбання необхідних речей для захисників, додає Уляна Баранова.

– У Тернополі це вже не перший забіг. Наша команда минулого року організовувала “Файнозабіг” для допомоги 105-й ТрО. Тому орієнтувалися на кількість охочих . Працівники нашої компанії по всій Україні дуже активні. На момент відкриття реєстрації всі активно почали долучатися, – розповіла Уляна Баранова.

У центрі Тернополя зібралося на марафон майже 400 дорослих учасників. Близько 100 осіб долучилися до забігу онлайн.

– Також більше 100 дітей сьогодні бігтимуть. Для них відкрита реєстрація на дистанції у 200, 400 й 800 метрів, – розповідає операційна директорка спортивної спільноти “Характер” Ольга Олейник. – Ми вже давно співпрацюємо з МХП на різних благодійних проєктах. Для мене спорт – це стиль життя. А коли почала займатися організацією забігів, то зрозуміла, що можемо допомагати людям долучатися до спорту й показувати приклад.

Уболівальники зриваються оваціями – учасники забігу 21-кілометрової дистанції добігають до фінішу. Першими з різницею у кілька секунд прибігають призери півмарафону Артур Щіпановський і Сергій Сальтевський. Чоловіки з неприхованою радістю тиснуть одне одному руки й стають біля фінішу, щоб зробити фото з медалями. Майже одразу за ними фінішує третім Роман Ворох.

– Сьогодні був прекрасний забіг. Дистанцію подолав за 1 годину 13 хвилин 57 секунд! – говорить переможець півмарафону Артур Щіпановський. – Траса не з легких, але цікава. Дуже круто було. Не знаю, як це передати словами!

Із колегами біля стійки реєстрації ділиться враженнями від забігу заступник голови правління компанії МХП з агробізнесу Сергій Доброгорський. Він щойно подолав півмарафон.

– У нас сьогодні перший забіг із серії “Run 4 victory”. Довжина дистанції не настільки важлива. Важливо, що ВІН обʼєднує всіх. Тут присутні багато працівників МХП з різних регіонів. Вони приїхали підтримати командний дух. Це впливає на результат, який ми отримуємо в роботі й бізнесі. Це важливо й для країни. Адже від того, як ми будемо працювати, залежить наповнення держбюджету. Головне, що сьогодні зібралися люди, щоб підтримати Збройні сили України, – говорить Сергій Доброгорський.

У Тернополі був не перший півмарафон Сергія, але не менш важливий. Півтора місяці тому він травмував коліно.

– Сьогодні я пробіг – і це моя особиста перемога, – додав Доброгорський. – Цим прикладом хочу показати, що нічого неможливо немає і, не зважаючи на обставини, варто йти до своєї мети. Біг для мене – частина життя. Завдяки спорту, я заряджаюсь енергією. Біг наповнює й допомагає досягати цілей. Усіх закликаю займатися спортом, бо це про щастя.

Жартома працівники розшифровують назву компанії МХП як “Many happy people” (“Багато щасливих людей”), – розповідає Сергій Доброгорський. – Адже подібні заходи додають колективу позитивних емоцій.

Щоб тримати себе в формі, Сергій тренується тричі на тиждень. Пробігає щоразу 10-15 км. Планує брати участь у кожному забігові в інших містах – і щоразу долатиме 21 кілометр.

– Закликаю усіх громадян приєднуватися, щоб спільними зусиллями допомогти військовим, – підсумував Доброгорський.

Учасники стають в чергу до білого намету. Знімають з грудей медалі і віддають на гравіювання. На них викарбовують імена спортсменів і персональний номер. Ведучий просить усіх зібратися перед сценою – будуть нагороджувати переможців.

Виходять призери змагань. Під бурхливі оплески їм вручають відзнаки, подарунки й грошові сертифікати. Їх отримують шестеро переможців серед чоловіків і жінок. За перше місце у півмарафоні дарують 10 тис. грн.

– Ми разом із вами зібрали 260 тисяч гривень, – каже зі сцени Віктор Корягін, директор Західного Хабу МХП. Люди на площі гучно радіють. – Ми цю суму подвоюємо.

Віктор Корягін бере великий рюкзак і передає військовим, що стоять на сцені. Це – бійці 105-ї бригади ТрО міста Тернополя. На початку 2022 року вони одні з перших в області виїхали на передову. Зараз військові боронять кордони держави на Харківському напрямку.

– Це не просто свято спорту, сили духу, українського характеру й волі до перемоги. Це захід, на якому ми можемо сказати “Дякую!” усім тим, хто носить піксель. Особливо тим, хто в окопах і тримає зброю, захищаючи нашу державу. Слава Україні! – говорить у мікрофон заступник начальника Тернопільської ОВА Віктор Устенко.

– Героям слава! – вигукують люди під сценою.

До забігу готуються наймолодші учасники. Для них проводять окрему розминку. Батьки допомагають їм прикріпити на груди наклейки з номерками й проводять до старту.

5-річна Аліна Ситдікова, що пробігла дистанцію у 400 метрів, застрибує на руки мамі.

– Я вперше пробігла! – каже дівчинка. – Дуже сподобалось і не важко.

– Ми тільки сьогодні дізналися про забіг, – додає її мама Марина. – Прийшли вранці й записалися. Вирішили взяти участь, бо це корисно для здоровʼя і дуже весело.

Родина переїхала на початку повномасштабного вторгнення з Донеччини до Тернополя.

– За 20 кілометрів від нашого дому ведуться бойові дії, – каже Марина. – Головне, що можемо підтримати таким чином наших військових. Якщо наступного року також буде тут марафон, то обовʼязково знову братимемо участь, але вже всією сімʼєю.

На площі учасників пригощають обідами – усі поспішають спробувати борщ. Із повними руками подарунків іде зі сцени Ірина Семко. Вона перемогла у півмарафоні серед працівниць МХП.

– Це мій перший благодійний забіг з такою дистанцією. Минулого року брала участь також у Тернополі, бігла 10 кілометрів. Цього разу вирішила поставити перед собою амбітну ціль і змогла задонатити на армію, – розповідає Ірина. – Можливо, у Вінниці вдасться пробігти ще швидше.

Ірина тренується тричі на тиждень. Під час кожної пробіжки долає близько 10 км. Перед марафоном намагалася час від часу збільшувати дистанцію.

– Було бажання здатися на півшляху, – усміхається Семко. – Але я обіцяла колегам, що пробіжу й пройду цю дистанцію гордо. Найважчим був відрізок перед фінішем. Там дорога трохи піднімається вгору. Казала собі: “Не здавайся!”. Важливо, що завдяки забігам можемо збирати кошти на військові потреби. Тому сьогодні в Тернопіль зʼїхалося близько 300 колег із різних регіонів.

На сцені нагороджують наймолодших спортсменів. Учасники не поспішають розходитись – роблять колективні фото, жартують і розглядають подарунки.

Благодійні забіги “RUN 4 VICTORY” пройдуть ще в трьох містах – Вінниці (червень), Черкасах (вересень), Ладижині (жовтень). Більшість спортсменів збираються відвідати кожен із них.