Існування правил і законів війни на перший погляд здається абсурдом. Але насправді дотримання міжнародних конвенцій є нормою в сучасному світі. Від цього залежить не тільки безпека військових, а й доля тисяч цивільних.
У спецпроєкті Gazeta.ua та незалежної гуманітарної організації “Женевський заклик” ми розкажемо, чому важливо дотримуватися правил війни відповідно до принципів міжнародного гуманітарного права та як це сприяє захисту цивільних людей. Адже зараз збройні конфлікти стають все складнішими і мають серйозні наслідки для мирного населення.
Правила війни – закони та звичаї ведення воєнних дій, що в міжнародній правовій системі є нормами міжнародного гуманітарного права (МГП), воно ж право збройних конфліктів (ПЗК).
Війна чи збройний конфлікт
Поняття “війна” та “збройний конфлікт” по-різному сприймаються саме в публічному просторі. Зокрема “війна” викликає хвилю емоцій у кожної людини. Але юридично “збройний конфлікт” є коректнішим терміном, адже застосовність норм міжнародного гуманітарного права не залежить від оголошення війни чи визнання такого стану. Застосування правил ведення війни починається з факту вторгнення або збройних сутичок, а отже, термін “збройний конфлікт” є ширшим за термін “війна”.
Що передбачають правила війни
Норми міжнародного гуманітарного права покликані не допустити найстрашніших проявів збройних конфліктів. Вони регулюють поведінку сторін, що воюють, обмежують жорстокість війни, встановлюючи певні заборони щодо методів, а також засобів ведення війни. Правила війни покликані захищати тих осіб, хто не бере або припинив брати участь у бойових діях, забезпечуючи дотримання прав поранених і хворих військових та цивільних, військовополонених, цивільного населення та осіб, що користуються особливим захистом медичного, духовного персоналу та гуманітарних працівників.
Чому важливо дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права
Слідування нормам МГП напряму впливає на репутацію країни та її армії, а також кожного військовослужбовця. Наприклад, катування полоненого, добивання пораненого є прямим порушенням МГП воєнним злочином, за який обов’язково настане відповідальність як особисто виконавця, так і вищого командування, яке потурало вчиненню подібних злочинів.
“Такий злочин дегуманізує його виконавця і суспільство, в яке він повернеться. Він вбиває честь, гідність, людяність. У тих підрозділах, де командир не стежить за дотриманням МГП, підлеглі не мають дисципліни, ними важко керувати. Після завершення конфлікту, повертаючись у цивільне життя, таким військовим дуже важко ресоціалізуватися. Не кажучи вже про те, що воєнні злочини не мають строків давності й осіб, які їх вчинили, можна притягнути до відповідальності будь-коли”, пояснює Оксана Сенаторова, радниця з правових і політичних питань Представництва “Женевський заклик” в Україні.
Незалежна гуманітарна організація “Женевський заклик” працює в Україні з 2018 року. Головний офіс розташовано в Женеві, Швейцарія. Мета організації покращення захисту цивільного населення під час збройних конфліктів. Після повномасштабного вторгнення 2022 року зосередилися на роботі з нещодавно інтегрованими підрозділами ЗСУ. Також “Женевський заклик” співпрацює з Нацгвардією, Нацполіцією, органами державної влади, місцевого самоврядування та цивільним населенням, волонтерами, представниками громадських організацій, юрисконсультами. Комунікують із громадськістю через інформаційні та діджитал-кампанії, навчальні матеріали з метою покращення розуміння і дотримання правил МГП та зміцнення поваги до норм права збройного конфлікту.
Ключові норми міжнародного гуманітарного права
Принцип розрізнення
Принцип пропорційності
Принципи гуманності та вжиття запобіжних заходів під час здійснення нападу
“Навчальні програми “Женевського заклику” в Україні унікально адаптовано до реалій бойових дій на передовій. Ми використовуємо досвід нинішніх і колишніх військовослужбовців. Зокрема ветеранів, що розуміють виклики, з якими стикаються солдати під час активних бойових дій”, розповів Девід Маріано, керівник Представництва “Женевський заклик” в Україні.
Тренінги з МГП для військових
Вячеслав Раєвський, інструктор із міжнародного гуманітарного права “Женевського заклику” в Україні, зазначає, що перед початком тренінгів з МГП військовослужбовці часто налаштовані дещо скептично.
“Військові вважають, що їм будуть забороняти воювати, тобто робити свою першочергову роботу. А виявляється, що МГП не про заборону ведення бойових дій, а про те, як це робити правильно, зберігаючи життя цивільних людей”, пояснює Вячеслав Раєвський, інструктор із міжнародного гуманітарного права “Женевського заклику” в Україні.
На тренінгах, які організовує “Женевський заклик”, розглядають основні правила для комбатантів: принципи розрізнення, пропорційності, запобіжних заходів, як поводитись із військовополоненими, захист цивільних осіб, медичного персоналу та поранених. Також обговорюють питання відповідальності за воєнні злочини.
“Основна мета подати правові норми, що містяться в Женевських конвенціях, легко для розуміння та викладати їх так, щоб солдати справді в них вірили. Ми хочемо, щоб вони відчули, що дотримання правил є частиною їхньої особистості. Ось чому використовуємо образ воїна світла, аби показати, що дотримання правил це не лише логічна поведінка, але й неодмінна складова світогляду солдата”, наголошує Сімонетта Божінова, керівниця програми Представництва “Женевський заклик” в Україні.
У серпні 2023 року організація запустила освітній проєкт “Кодекс Воїнів Світла”, який нині активно розвивається. Він присвячений поширенню обізнаності щодо норм міжнародного гуманітарного права серед військових та покликаний покращити захист цивільного населення під час збройного конфлікту.