П’ять років після інавгурації: роботу президента Зеленського оцінили в інфографіці

Протягом п’яти років після інавгурації лише 14% від усіх ініціатив президента Володимира Зеленського стосувалися теми безпеки та оборони.

При чому більшість із них були подані вже після 24 лютого 2022 року і фактично всі стосувались введення або продовження воєнного стану і загальної мобілізації. Про це повідомила “Опора”.

Значна частина передвиборчих обіцянок Зеленського була реалізована. Це закон про народовладдя через всеукраїнський референдум, новий Виборчий кодекс, закон про деолігархізацію, ініціатива про ринок землі, яка, до речі, свого часу була внесена не президентом, а депутатами від “Слуги народу”.

“Були й відверто контраверсійні ініціативи гаранта: опитування-агітація під час місцевих виборів 2020 року “Пʼять питань від президента”, плани щодо висадки мільярда дерев чи ідея з роздачею перед повномасштабним вторгенням смартфонів для пенсіонерів, яку в народі охрестили “єБабусею”, – пише “Опора”.

За кількістю поданих законів Зеленський значно активніший за своїх попередників, зареєструвавши понад 280 проєктів.

Чинний глава держави за цим показником випереджає Петра Порошенка на 35%, Віктора Януковича – аж на 85%, а Віктора Ющенка – на 9%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обзавівся машинами, мотоциклами, квартирою і землею. Нові подробиці справи експідлеглого Єрмака

2022 рік став найрезультативнішим (52 закони) за кількістю ухвалених ініціатив для президента Зеленського.

Найбільша тематика зареєстрованих ініціатив Зеленського – міжнародні угоди.

“Якщо взяти до уваги усі голосування у парламенті за ініціативи останніх чотирьох президентів, без врахування технічних, то найвищу підтримку мав Зеленський – 68% голосів “за”. В інших президентів показники значно скромніші – на рівні 40% у Петра Порошенка та на рівні 45% у Віктора Януковича та Віктора Ющенка”, – пише “Опора”.

Примітно, що середньорічна підтримка ініціатив Зеленського у парламенті взагалі ніколи не опускалась нижче двох третин голосів, а в останні два роки навіть дещо зросла – ще на 5%, кажуть.

Ухвалювати ініціативи фракції “Слуга народу” останнім часом допомагають члени групи “Довіра” та ексчлени ОПЗЖ. Адже навіть за умови натискань на кнопку “за” у 86% випадків, голосів фракції “Слуга народу” не вистачає.

Для ухвалення законопроєктів у парламенті необхідно 226 голосів. І якщо у 2019 році для цього було потрібно 89% голосів “за” від загального складу фракції, то зараз потрібна лояльність на рівні 95%. Це, за умови, що Руслан Стефанчук та Олександр Корнієнко будуть голосувати синхронно із “слугами”, попри свою позафракційність.

Якщо на початку роботи парламенту дев’ятого скликання у складі “Слуги народу” були 254 народні депутати, то станом на травень 2024 монобільшість “схудла” на 17. А це означає, що необхідні голоси стало набирати значно важче.

Загалом лише 17 депутатів-“слуг” підтримували ініціативи Зеленського менше, ніж у 70% випадків. Своєю чергою, показник менше ніж 60% лише у трьох депутатів: Жана Беленюка – 58,4%, Дар’ї Володіної – 49% та Анастасії Ляшенко – 46%. Причиною цьому була відсутність депутатів під час значної кількості голосувань.

Також низький відсоток голосувань “за” ініціативи президента у нині ексдепутата (і члена “Слуги народу”) Ігоря Васильковського – 52% та ексчленів-мажоритарників “Слуги народу”: Людмили Буймістер – 40%, Олександра Дубінського – 10%.

Натомість Микола Тищенко підтримував ініціативи Зеленського у 70% випадків, а Дмитро Разумков взагалі у 82%.

“Характерною особливістю усіх голосувань парламенту за проєкти законів президента, зрештою як і в цілому в парламенті, є також низький відсоток голосувань “проти”, який наразі складає трохи менш як 2%. Тобто, попри критику і невдоволення, коли доходить до голосування у парламенті, серйозні “противники” ініціатив Зеленського у Раді переважно мовчать”, – повідомляє “Опора”.

Серед фракцій найбільше голосують “проти” депутати від “Європейської солідарності” – 8,6% випадків, а також члени групи “Платформа за життя та мир” – 7,8%.

Підсумок

Рівень підтримки у президента Зеленського у парламенті значно вищий, ніж у попередників.

Ініціатив діючий президент зареєстрував також досить багато, хоча й з початком повномасштабного вторгнення їхня кількість почала зменшуватись.

Авторами значної кількості законодавчих ініціатив, які містяться у програмі президента, був не Зеленський, а члени фракції “Слуга народу”.

Наприклад, серед них можна виокремити ухвалені закони:

щодо запровадження кримінальної відповідальності за неособисте голосування;

недоторканності народних депутатів;

припинення відшкодувань депутатам за пропуски без поважних причин пленарних засідань парламенту і засідань комітетів;

запровадження ринку землі.

“Якраз на прикладі останнього та багатьох інших законів (зокрема, щодо використання ТРО у зоні бойових дій, щодо посилення відповідальності для військових, щодо мобілізації) Зеленського не раз критикували за те, що президент не хоче самостійно реєструвати “непопулярні ініціативи”, – пише “Опора”.

“Перший політичний досвід, який здобув Зеленський, виявився суворим. Адже замість швидкого реформування країни, яке декларував та прагнув здійснити президент, йому довелося займатися складними викликами: спочатку боротьбою з COVID-19, а згодом обороною держави від повномасштабного російського вторгнення. Саме з огляду на це, говорити про результати пʼятьох років роботи Зеленського чи виконання його передвиборчих обіцянок складно, а подекуди й взагалі неможливо. Але головний політичний підсумок підбити все ж варто, адже Зеленському вдалося за цими мірками надзвичайно багато – він досі має лояльний до себе парламент”, – резюмують аналітики.