Вибори у Росії – Кремль святкує перемогу у власній країні над власним народом

Головна Сторінка » Вибори у Росії – Кремль святкує перемогу у власній країні над власним народом

У Росії відбулися місцеві вибори, котрі називають завершенням електорального циклу, але насправді вони є консервацією режиму.

“Жирна крапка” і багатокрапка

8 вересня у країні-агресорці обирали депутатів до рад різних рівнів, зокрема й до законодавчих зборів суб’єктів федерації. Голосували за мерів міст і голів регіонів, губернаторів.

У Кремлі святкують перемогу у власній країні над власним народом. Підсумки єдиного дня голосування поставили “жирну крапку” у спробах супротивників Росії дестабілізувати ситуацію, заявила голова Ради Федерації Валентина Матвієнко.

Справді, пропутінська партія “Єдина Росія” (“Единая Россия” – “ЄР”) за результатами голосування зміцнила свої позиції на рівні губернаторів і законодавчих зборів суб’єктів федерації. Свої посади зберегли всі чинні губернатори, а тимчасово виконуючі обов’язки стали повноправними главами регіонів або суб’єктів федерації. Але це лише фасад.

Радіти зарано

Переможний лоск старанно полірують прокремлівські пабліки. Навіть у таких складних для московської влади регіонах як Хабаровський край та республіка Марій Ел, “ЄР” зміцнила свої позиції. Найбільше голосів здобув губернатор Курганської області Вадим Шумков – 85,17%. Але більшість голосувань по губернаторах відбулися за мінімальної конкуренції, чим нагадали старшому поколінню вибори радянських часів. Показники підтримки єдиноросів коливалися біля 70%, опозиційні або альтернативні кандидати не набирали більше 10%. Хоча на Алтаї висуванець від “ЛДПР” Олександр Кирилов спромігся залучити на свій бік понад 13% виборців. З найменшою кількістю голосів перемогли губернатори Курської та Вологодської областей, котрі заледве перетнули позначку у 60% голосів, а голова Санкт-Петербурга Александр Бєглов не дотяг і до неї – 59%. Лише один самовисуванець переміг на виборах губернаторів – Олександр Осіпов (Забайкальський край), але й він є креатурою особисто Путіна – на посаду тво губернатора. Жоден з губернаторів-переможців не перевищив рівня підтримки Путіна на президентських виборах (87%), на що звернули увагу опозиційні російські ЗМІ.

“Голосували ногами”

А за лаштунками – дуже нерівномірна явка. Залежно від регіону і загалом невисока по країні.

Так, у Хабаровському краї, у Ханти-Мансійському окрузі та у Санкт-Петербурзі це 31,1%. Найвищою явка була у Башкирії та у Кемеровській області (69,22% і 63,54% відповідно). Загалом по країні, за даними ЦВК РФ, явка склала 47%. У Курській області – 61,56%.

Таким чином, місцева влада обрана менш ніж половиною росіян. Це є пасивна форма протесту: якщо люди відчувають, що у них немає вибору, то голосують ногами. Тобто, ігнорують виборчі дільниці.

А “переможці”, у свою чергу, ігнорують купу порушень. Наприклад, Матвієнко заявляє, що серйозних порушень не було, її слова повторює голова ЦВК Елла Памфілова. Натомість рух “Голос” зафіксував масові порушення, особливо 8 вересня, як-от підвіз виборців під наглядом роботодавців, примушування голосували електронно, відмова у видачі паперових бюлетенів, агітація у дні голосувань на виборчих дільницях (переважно, розміщення портретів губернаторів) тощо.

Самонейтралізація

Замість святкування перемоги Кремлю би задуматися, оскільки так звані “вибори” в РФ не мають нічого спільного з демократичними процедурами, а, проведені на тимчасово окупованих територіях України, взагалі делегітимізують російську владу. Такої думки дотримується українське МЗС і її поділяє Євросоюз. Представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано рішуче засудив так звані “вибори” на тимчасово окупованих українських територіях і заявив, що ЄС їх не визнає, а винні й причетні понесуть покарання. “Вони нікчемні й не мають жодної юридичної сили”, – наголосив Стано.

На тимчасово окупованих територіях голоси рахувалися повільніше, ніж на інших російських, але по обіді 10 вересня почали надходити дані, що, приміром, у Севастополі у голосуванні за законодавчі збори “ЄР” здобула підтримку більш ніж 70% виборців. З опозиційних партій найбільше (майже 6%) набирає КПРФ.

Можна очікувати, що Кремль проігнорує застороги Євросоюзу. На цих виборах потужно “грала” тема так званої “СВО”: з понад 380 учасників “спецоперації” 308 здобули перемогу на виборах, і “ЄР” вже почала цим хизуватися. Але пропрезидентська партія не єдина, адже загалом балотувалися 423 учасника “СВО” від інших політсил, зокрема, від “ЛДПР”, КПРФ і “Справедливої Росії”.

“Бійцівська” влада

Припускаємо, учасники так званої “СВО” матимуть свій функціонал в упокоренні “нових регіонів” РФ, адже Путін оголосив про програму навчання держуправлінню для учасників війни в Україні. Однак навіть без таких курсів переможці для цього володіють достатніми методами.

Як, наприклад, майбутній депутат думи Ханти-Мансійського автономного округу Дмитро Аксьонов, котрий командував батальйоном “Югра” і вимагав від підлеглих крові й “убивати ворога”. До слова, війна в Україні для нього не перша, до цього він був у Чечні.

“Учасники СВО” конкурували з опозиціонерами не у “нових регіонах” РФ. На довиборах у міську думу Томська, на округах соратників Навального Андрія Фатєєва і Ксенії Фадеєвої перемогли учасники загарбницької війни в Україні Сергій Сеченов і керівник місцевого відділення фонду “Захисники Вітчизни” Діана Смолєва. Сеченов воював на Херсонському напрямку, де був поранений. За його словами, ЗСУ призначили нагороду у 14 мільйонів рублів за його голову.

І, звісно, понад 90% російських ув’язнених скористалися правом проголосувати.

Москва під Пу

Вибори до Московської міської думи сюрпризів не принесли, хоча столиця вважається проблемною для Кремля через високу частку опозиційно налаштованих виборців. На відміну від голосування 2020 року, коли “Єдина “Росія” мала 25 місць із 45, нині вона дістала 38 місць.

У Московську міську думу пройшли селебріті. Серед них співак Родіон Газманов, фігуристка Ірина Слуцька, чемпіонка по біатлону Ольга Зайцева, телеведуча Марина Кисельова. Інша категорія – нащадки й родичі політиків. Прихисток у Московській думі знайшли онук лідера КПРФ Геннадія Зюганова – Леонід, дядько віце-спікера Держдуми Владислава Даванкова – Олександр Даванков. Останній, щоправда, від “Нових людей”.

“Валіза без ручки”

За першою реакцією Кремля можна зробити висновок, що Путін результатами задоволений і продовжить експлуатувати тему “західної загрози”, в яку перетворилася так звана “СВО”. Як повідомив речник диктатора Дмитро Пєсков, Путін заявив, що росіяни нібито страхували свій внутрішньополітичний ландшафт від іноземного впливу. Щоправда, як саме страхували, не уточнив. За словами Пєскова, Путін зустрінеться з переможцями губернаторських виборів, до яких, вочевидь, була прикута особлива увага Кремля.

Інституціональної бази нормальних виборів у Росії немає, вона знищена, пояснив політолог Аббас Галлямов, тому голосування замінюється клоунадою і фарсом. Медійну увагу привернув їжачок, котрий забрів на виборчу дільницю і його нагодували члени виборчкому. Оскільки “свідомих” іжачків було обмаль, подекуди на дільниці стягували дітлахів. “Високий рівень архаїки, в який занурює влада Росію, лише підкреслює знищення демократичних інститутів”, – відзначив він. Потенційно небезпечні для влади кандидати відсікалися на етапі реєстрації або під час агітаційної кампанії. За таких умов, вважає Галлямов, вибори взагалі не мають сенсу, “це валіза без ручки”, бо вони не виконують своєї задачі – легітимізації влади.

“Їх можна і скасувати, але це не буде популярним рішенням, а майже самовбивством для влади, адже 70-90% людей, згідно соцопитувань, вважають, що органи влади мають формуватися через вибори”, – зазначив політолог.

Отже, щось змінити можуть хіба їжачки. Але їх цього разу на виборчих дільницях було замало.