Зовнішньополітичне відомство України продовжує жорстку риторику. Якщо досі операцію ЗСУ у Курській області Кремль показово ігнорував, то новий перебіг подій змусив окупантів неабияк нервуватися.
Над ЗАЕС палає небо
Подвійний візит гендиректора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі на ЗАЕС і на Курську АЕС не приніс очікуваного результату ані Росії, ані Україні. Тому 16 вересня українське МЗС скерувало до МАГАТЕ ноту із заявою про чисельні інциденти у небі над атомними об’єктами.
Зокрема, посилаючись на НАЕК “Енергоатом”, вітчизняне зовнішньополітичне відомство стверджує, що лише останніми тижнями над українськими АЕС зафіксовано більш ніж 70 ударних ворожих безпілотників, а також понад 30 крилатих ракет. В МЗС застерігають: подібні дії супротивника можуть призвести до аварій на атомних станціях та є “грубим і брутальним порушенням” Семи стовпів ядерної безпеки в Україні, сформульованих МАГАТЕ.
Більше АЕС на Сході?
Нота надійшла вчасно, бо якраз цими днями міністр енергетики України Герман Галущенко бере участь у Генконференції МАГАТЕ у Відні.
У своєму виступі він закликав країн-членів цієї агенції консолідувати зусилля у відповідь на атаки РФ на цивільну енергетичну інфраструктуру та мілітаризацію ЗАЕС. Через це, за словами Галущенка, висока вірогідність осінньо-зимових блекаутів та прямої загрози ядерній безпеці.
Натомість Гроссі анонсував візит до Ірану й пообіцяв Казахстану сприяти побудові АЕС. Причому відзначив ключову роль Казахстану в ядерній безпеці всього світу. Тому нагадати про ядерні загрози в Україні з нашого боку було далеко не зайвим.
Делікатне запрошення
Якщо Росія спокійно сприйняла заяви Галущенка та ноту українського МЗС до МАГАТЕ, то наступний крок вітчизняного зовнішньополітичного відомства проігнорувати не змогла.
МЗС України офіційно запросило делегації ООН і Міжнародного Червоного хреста (МКЧХ) до зайнятих ЗСУ територій Курської області РФ. Йдеться про дотримання норм міжнародного гуманітарного права, зокрема, захисту цивільного населення під час бойових дій. Українська сторона наголосила на дотриманні Силами оборони принципів міжнародного гуманітарного права. Зокрема, жителі Курської області отримують гумдопомогу, засоби для задоволення основних потреб, а також можливість покинути райони бойових дій.
Роздратування Путіна
У країні-агресорці зреагували миттєво. Речник кремлівського диктатора Дмитро Пєсков назвав запрошення “провокацією” і висловив сподівання, що ООН і МКЧХ проігнорують ці запрошення.
Утім, у Червоному хресті заявили, що готові направити до Курщини свою делегацію за умови гарантій безпеки з обох сторін. В ООН поки що не сформулювали реакції на запрошення українського МЗС.
Цікаво, що пропозиція про моніторингову місію мала такий відгук у Москві. Ще цікавіше, що Кремль виявляє незадоволення майже всіма ініціативами стосовно Курської області. Так, днями депутат російської Держдуми Дмитро Кузнєцов звернувся до МКЧХ з пропозицією організувати гуманітарний коридор для виїзду жителів з територій, підконтрольних ЗСУ, до територій, котрі контролює російська влада. Зокрема, йшлося і про місто Суджа, жителі якого нібито записали відеозвернення з проханням про “коридор”.
“Я, чесно кажучи, вперше про це чую”, – здивувався Пєсков.
Нехтування власним народом
Натомість у Кремлі добре “чують” про нібито “військові злочини” ЗСУ, про які ширяться повідомлення у російських пропагандистських пабліках.
12 вересня міністр закордонних справ країни-агресорки Сергій Лавров під час зустрічі з главами дипмісій у форматі “круглого столу” заявив, що ЗСУ нібито розстрілюють мирних жителів. У такому разі, чого боятися моніторингових місій? Навпаки, наполягати треба!
те, як відреагував Кремль на пропозицію України про моніторигові місії, свідчить про нехтування власним народом
Але Путін, якщо судити за реакцією Пєскова, дратується від пропозиції запустити до Курської області моніторингові місії. Причому, якщо брати МКЧХ, через складні стосунки з українською стороною “червонохресників” не запідозриш у лояльності до Києва та в упередженості до Москви.
На думку речника українського МЗС Георгія Тихого, те, як відреагував Кремль на пропозицію України про моніторигові місії, свідчить про нехтування власним народом і його інтересами. Також, за його словами, помітний острах через те, що місії міжнародних організацій можуть побачити реальну ситуацію і не змовчати про неї.
Бойова дипломатія
Жорсткий стиль реагування українського МЗС дає найцінніше – інформацію. Навіть за відсутності практичного результату завжди є офіційна й неофіційна реакція.
Вона дає чимало даних для розуміння, із ким насправді має справу Україна. У випадку з МАГАТЕ, зрозуміло, що Агенція нині зосереджена на просуванні на Схід, тому навряд чи приділить основну увагу проблемам українських АЕС. Водночас українська сторона акцентує на цьому увагу у Відні, де у конференції бере участь і представник Росії. Як мінімум, країни-члени МАГАТЕ почують позиції обидвох сторін. Причому активність нашого МЗС свідчить про високий рівень включеності України у міжнародні процеси.
Натомість заочна перепалка з Росією з приводу моніторингових місій може бути епізодом в інформаційно-смисловому протистоянні. Якщо Лавров заявляє про “злочини” ЗСУ, та ще й на дипломатичному рівні, нехай світове співтовариство на власні очі переконається, як у Курській області є насправді та хто здійснює злочини. Демарш російської сторони у цьому питанні показовий і буде врахований на Генасамблеї ООН, на полях якої, до речі, країна-агресорка збирається провести неформальну зустріч БРІКС.