Сигнал для Пекіна чи пастка для Кремля: що стоїть за раптовими маневрами США на Східному фланзі

Home Новини звідусіль Сигнал для Пекіна чи пастка для Кремля: що стоїть за раптовими маневрами США на Східному фланзі

Пентагон скоротив кількість американських бригад у Європі до рівня 2021 року, а віцепрезидент США затримав відправку 4 тис. бійців до Польщі.

Що це означає для нас – розбиралася Gazeta.ua.

Тривога в НАТО: скільки американських багнетів втрачає континент

19 травня Міністерство оборони США заявило про скорочення з чотирьох до трьох своїх бригад у Європі. До кожної такої бригади входять до 4 тис. бійців, танки та інша сучасна військова техніка.

Союзники Штатів по НАТО серйозно стривожилися. Особливо Польща, про затримку відправки до якої близько 4 тис. бійців заявив віцепрезидент США Девід Венс.

Щоб Європа на своїх ногах стояла

“Міцні ноги” для Старого світу: Пентагон змінює правила гри

Віцепрезидент США пояснив такий крок прагненням змусити союзників дбати про себе самостійно.

“Нам необхідно більше суверенітету і щоб Європа на своїх ногах стояла”, – сказав Венс.

Те ж саме твердить і речник Пентагону Шон Парнелл: американський контингент у Європі скорочується до рівня 2021 року. Однак він додає важливу деталь: “Рішення є результатом комплексного багаторівневого процесу перегляду військової присутності США в Європі”. Отже, про вихід Вашингтона з НАТО наразі не йдеться – мова лише про глобальний перерозподіл фінансових та військових витрат.

Варшава під ударом: чим Білий дім заспокоюватиме поляків

В епіцентр уваги через ці пертурбації потрапила саме Польща, щодо якої Білий дім повівся вкрай дивно. Девід Венс спеціально наголосив, що країна є найкращою союзницею Штатів, але згадані 4 тис. бійців “можуть бути спрямовані в інші місця в Європі”.

Через це міністру оборони США Піту Хегсету довелося особисто телефоном заспокоювати свого польського колегу Владислава Косіняка-Камиша, запевняючи, що на території країни все одно збережеться “сильна американська військова присутність”.

Дипломатичний клінч: загрози на кордонах та істерика Балтії

Проте сухі запевнення не заспокоїли поляків. Президент Польщі Кароль Навроцький неодноразово публічно наголошував на зацікавленості у збільшенні американського контингенту. Натомість Міноборони країни 20 травня жорстко зажадало, щоб українські дрони не падали на територіях країн НАТО.

У цей же час Балтія зажадала від Штатів набагато “тіснішої координації” процесу скорочення військ на континенті. Про це відкрито заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. Його тривогу можна зрозуміти: 20 травня керівництво сусідньої Литви через раптову повітряну загрозу змушене було терміново піти у сховище.

Європейський ультиматум: міністри НАТО вимагають графіків

За даними видання Financial Times, лідери європейських країн на найближчій зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО (21 травня) вимагатимуть від державного секретаря США Марко Рубіо чіткого та зрозумілого графіку скорочення військ на континенті.

Як скаржиться естонський дипломат Маргус Цахкна, жодної ясності від Вашингтона немає, а східний фланг Альянсу фактично оголюється прямо під постійними “зальотами” ворожих БпЛА. З огляду на раптові рішення президента США Дональда Трампа скоротити контингент у Німеччині та на реальну російську загрозу, непевність у Європі наростає лавиноподібно.

Великий трансатлантичний шантаж: чого насправді хоче Трамп

Така напружена невизначеність – це саме те, що потрібно Дональду Трампу. Вона може бути його свідомим шантажем перед майбутнім самітом НАТО, який має відбутися 7-8 липня 2026 року в Анкарі, розповів Gazeta.ua президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.

“Раніше подібне мало більше фінансово-економічний вимір. Зокрема, на минулорічному саміті НАТО (Гаага) президент США прагнув збільшення внесків від європейських країн-членів. Нині, на тлі конфлікту на Близькому сході, Дональд Трамп хоче визначитися з подальшим співіснуванням у даному форматі”, – пояснив експерт.

На доказ цієї тези Трамп уже запросив на літній саміт країни Близького Сходу. Але для нас набагато важливіше інше питання – що ці геополітичні маневри означають для України?

США навіть у межах співпраці в НАТО не ставлять собі за першочергову мету захищати Європу

Російська загроза та українська звитяга: зміна безпекового контуру

Олексій Буряченко звернув особливу увагу на фразу з коментаря речника Пентагону Шона Парнелла: Міністерство визначить розміщення контингенту на основі аналізу стратегічних та оперативних потреб США.

Тобто США навіть у межах співпраці в НАТО не ставлять собі за першочергову мету захищати Європу, підкреслив експерт. Водночас, на його думку, Трамп залишить певну частину американського контингенту на континенті як важіль упливу на європейських лідерів та як елемент стримування для Росії.

Якщо Європа залишиться із мінімальним американським прикриттям, Україна набуває критичної ваги у загальному безпековому контурі континенту. Але і загроза для нас пропорційно зростає – російський диктатор Володимир Путін може спокуситися легкою здобиччю на Заході, оскільки скорочення американського контингенту – це, перш за все, потужний геополітичний сигнал.

“Качка” по-пекінськи: таємні змови Трампа, Сі та Путіна

Якщо китайський лідер Сі Цзіньпін заздалегідь домовився з Дональдом Трампом про глобальний розподіл сфер упливу, то нинішній демарш американських військ виглядає цілком логічно. Пентагон не випадково наголошує на поверненні до рівня 2021 року, тобто до початку масштабної російської агресії. Відтак Трамп натякнув і Путіну, що прибирає одну з ключових першопричин війни в Україні – збільшення американських військ на континенті.

Дія президента США дуже схожа на тактичне відведення Росією військ перед першими Стамбульськими переговорами у квітні 2022 року. В обмін на цей жест Трамп отримує від Сі мовчазне схвалення масштабної торгової угоди між ЄС та США (20 травня стало відомо, що деякі її важливі параметри вже офіційно схвалено). А Європа натомість отримує від Штатів негласні гарантії ненападу Росії без необхідності витрачати шалені кошти на стрімке озброєння в умовах реальної загрози війни. Саме тому Білий дім фактично оголює Східний фланг.

Однак вивід контингенту триватиме роки, поспішив заспокоїти європейців командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Алексіс Грінкевич. Американських бійців на континенті ставатиме менше рівно настільки, наскільки більше з’являтиметься європейських.

Дональду Трампу може банально бракувати бійців

Близькосхідний козир: висновки та прогнози для України

В усіх офіційних коментарях та реакціях сторін наразі повністю відсутня ще одна важлива складова – війна у Перській затоці. Дональду Трампу може банально бракувати бійців, щоб поставити бажану крапку в Ірані, але він прагне розіграти цю карту як головну козирну.

Тому Білий дім прозоро натякає на своєрідну помсту за неучасть Європи у війні на Близькому Сході та демонстративно показує Китаю і Росії виконання залаштункових домовленостей. Проте Штати не прибирають з Європи свою ядерну “парасольку” і продовжують активний обмін розвідданими. Путіну ж залишають Східний фланг разом з Україною як велику спокусу, щоб перевірити, чи дотримуватиметься очільник Кремля закритих угод, чи ні.