Тиждень завершився на піку миротворчих зусиль та активізації країни-агресорки у нападах на Україну. Які політичні інтриги найближчими днями матимуть продовження, – прогнозує Gazeta.ua.
Після масованої атаки 13 грудня по об’єктах енергетичної інфраструктури України у Кремлі залякують наступним ударом. Кажуть, це може бути “Орєшнік”. У п’ятницю Путін провів нараду з членами Радбезу. Серед них колишній президент Дмитро Медведєв, який, до слова, повернувся з Китаю. Кремль майже не коментував цю поїздку чи її результати.
За даними Financial Times, росіяни нібито можуть вдарити по Україні “Орєшніком” 14 або 15 грудня. Їхнє джерело стверждує, що йдеться, передовсім, про психологічний вплив, адже на ситуацію на полі бою обстріл не вплине.
Посольство США попереджало про застосування гіперзвукової ракети “Орєшнік” по Україні у листопаді, щоправда, дати не збіглися. Згодом стало відомо, що Кремль попереджав американців про це за півгодини до запуску. Цього разу попередження – через ЗМІ, що знижує його вірогідність. Більше насторожує підписання Путіним закону про можливість державних органів частково приховувати дані про свою діяльність в умовах воєнного стану.
Молдова. Надзвичайний енергетичний стан
У понеділок, 16 грудня у країні може бути оголошено надзвичайний стан. Таке рішення ухвалив парламент після того, як режим НС в енергетиці з 9 грудня запровадила так звана Придністровська молдавська республіка (ПМР). Причина: можливе припинення транзиту газу через українську ГТС у зв’язку із завершенням 1 січня 2025 року договору української сторони з російським “Газпромом” про газовий транзит.
Перспектива “темряви і холоду” для Європи буде темою для заяв принаймні увесь найближчий тиждень. За неперевіреними даними, російська сторона негативно сприйняла заяви молдовського уряду про невизнання боргу Молдови перед “Газпромом”. Окрім цього, тиск Росії може бути посилений у перспективі ухвали Євросоюзом 16 грудня нового пакету санкцій. Однак ввечері 13 грудня Румунія заявила про розробку плану допомоги Молдові на випадок енергокризи.
Схід: Сирія – Афганістан. Рябіє від червоних ліній
Держсекретар США Ентоні Блінкен у ході свого східного турне (Йорданія-Туреччина-Ірак) обговорив з королем Абдаллою ІІ, президентом Реджепом Таїпом Ердоганом та прем’єром Іраку ситуацію в Сирії. У суботу, 14 грудня, уряд Йорданії скликає спеціальну зустріч міністрів закордонних справ арабських країн і Туреччини за участі Блінкена. Держсекретар США в усіх трьох країнах заявив про відданість Вашингтона знищенню ІДІЛ і збереженню стабільності і дотримання прав людини перехідним урядом у Сирії. Блінкен також наголосив на продовженні стратегічного партнерства із цими країнами.
Візити проходили на тлі дивних заяв Кремля про встановлення контактів з політичним керівництвом угруповання “Хайт-Тахрір аш-Шама” (ХТШ), котре прийшло на зміну владі президента Башара Асада. За неофіційними джерелами, йшлося про російські військові бази, котрі РФ намагається зберегти. За даними Bloоmberg, переговорники близькі до угоди. Російська сторона розгорнула пропагандистську кампанію навколо сирійської дівчинки Іман Алі, котра у 2019 році відвідувала РФ і відтоді регулярно писала Путіну про “люблю Росію”.
Натомість в Афганістані для Росії почав псуватися клімат. Неприємним сюрпризом стала загибель у теракті міністра Талібану у справах біженців. Кремль заявив, що не допустить відродження ІДІЛ і має намір сприяти Талібану у боротьбі з цією структурою. Чи йдеться про відправку військового контингенту – невідомо. Але ясно, що вбивство є наслідком ворожнечі між еміром Талібану Хайбатуллою Ахундзаде і міністром внутрішніх справ Сіраджуддіном Хаккані.
Тож Ентоні Блінкен у суботу може укласти щось на кшталт джентльменської угоди по Сирії. Головна проблема для нього, схоже, Туреччина, чий президент наголосив на превентивних заходах турецьких військових проти різноманітних екстремістських організацій на сирійській території, хоча територіальну цілісність Туреччини на словах підтримує. Для арабських країн важливими є бойові дії ЦАХАЛу проти ХАМАСу у Секторі Гази. Якщо сторони домовляться – це буде ситуаційна угода.
Південна Корея. Змагання за владу
Після відсторонення міністра юстиції в межах розслідування можливої держзради і спроби держперевороту президент Юн Сок Йоль перейшов у контрнаступ. У новому зверненні 12 грудня до народу він пояснив спробу запровадити воєнний стан тим, що опозиція паралізувала діяльність уряду. Юн Сок Йоль також заявив, що не збирається відмовлятися від посади президента. У відповідь опозиція 13 грудня подала нове звернення до парламенту про імпічмент президента. Голосуватися воно буде 14 грудня.
Політикум Південної Кореї чекають несподіванки та невизначеність – лідер правлячої партії Хан Дон Хун попередньо підтримав імпічмент, хоча минулої суботи змінив свою позицію у парламенті, через що проєкт не зібрав достатньої кількості голосів. Якщо імпічмент буде оголошено, то обов’язки президента виконуватиме прем’єр країни.
Грузія. Пародія на вибори і продовження протестів
14 грудня у Грузії партія “Грузинська мрія” проведе так звані президентські вибори. Голосувати за президента буде Колегія виборників у парламенті, більшість у якій складають представники “Грузинської мрії”. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі закликала не визнавати це голосування як і парламентські вибори. До вуличних протестів, які стали менш інтенсивними, приєдналася делегація депутатів Європарламенту. 13 грудня парламент Грузії позбавив Зурабішвілі держохорони та ухвалив закони, які мають зашкодити протестам: ліцензування продажу піротехніки, заборона закривати обличчя на вуличних акціях.
Вихідні можуть видатися спекотними для Грузії. “Грузинській мрії” не вдалося вийти на контакт з оточенням Трампа, на якого партія робить ставку. Водночас спілкування президента Франції Емманюеля Макрона з Бідзіною Іванішвілі, реальним власником партії, не дало конкретних результатів. У Саломе Зурабішвілі та в опозиції з’являється шанс переломити ситуацію на свою користь. Для цього потрібно зірвати засідання парламенту або заблокувати його. З огляду на заклики вийти на протест, “грати” буде вулиця. Результат, знову ж таки, передбачити складно. Якщо президента (президентку) буде обрано, він (вона) матиме сумнівну легітимність. Тим часом, Європарламент вже критикує поправки у Виборчий кодекс до місцевих виборів 2025 року. Отже, вважає, що вибори президента таки відбудуться.
Франція. Новий прем’єр
Емманюель Макрон у п’ятницю, 13 грудня, нарешті визначився з новим прем’єром. Ним став центрист і вірний союзник президента, лідер партії “Демократичний рух”, що входить до коаліції “Разом” Макрона, Франсуа Байру. Як і попередник, цей політик має поважний вік – 73 роки і добрі політичні зв’язки із французькими правовими політичними силами і діячами, бо частково поділяє їхні погляди. У парламенті ліві відразу попередили: якщо той спробує використати конституційні повноваження для “протискування” держбюджету без голосування – піде за Барньє. Тому Байру доведеться у парламенті подовжувати держбюджет-2024 на наступний рік. Переговори про новий держбюджет будуть тривалими, але результативними. Принаймні, цього від Байру очікує президент Макрон.
“Буде довгий шлях”, – заявив Байру, коментуючи свої відносини на новій посаді з парламентом. Проблема в тому, що більша частина парламентських лівих заявила, що не підтримує прем’єра, а інвестори занепокоєні тим, що держбюджет завис. Вибір Макроном нового голови уряду свідчить про схильність до обережності. Президенту потрібно дотягти до липня 2025 року, коли можна буде призначити нові дострокові парламентські вибори. Тому перед Байру ключове завдання – утриматися. Отже, очікувати від нього різких заяв чи рухів наразі не варто.