15 квітня – день пам’яті одного з найбільш шанованих образів Володимирської ікони Богородиці.
Згідно з переказами, ікону написав євангеліст Лука – на дошці від столу, за яким трапезували Ісус Христос, Пресвята Богородиця та праведний Йосип Обручник. Образ виконаний в іконографічному типі “Елеуса” (“Замилування”): Богоматір і Немовля ніжно притискаються щоками одне до одного, створюючи відчуття живого, сокровенного спілкування, до якого духовно долучається і той, хто молиться.
На думку істориків, на початку XII століття ікону “Ніжність” доставили з Константинополя до Києва – у дар святому князю Мстиславу Володимировичу. Ця подія була пов’язана з династичним шлюбом: представниця роду Мономаховичів виходила заміж за сина візантійського імператора Олексія I Комніна.
15 квітня припадає Світла середа – третій день після Великодня.
У храмах тривають урочисті богослужіння, а Царські врата залишаються відкритими аж до суботи як знак пасхальної радості. За давнім звичаєм у цей день у храмах ставлять свічки з молитвою про захист від граду та негоди.
У цей день віруючі звертаються з молитвами до Пресвятої Богородиці перед Вишгородською іконою. Чудотворний образ здавна вважається цілющим: до нього звертаються за допомогою при важких недугах, особливо хворобах серця та очей, а також за захистом для дому та рідних. Вважається, що Богоматір через цей образ опікується воїнами, допомагає вгамувати ворожнечу, дарує мир, зміцнює сімейні зв’язки.
Традиції
У народній традиції Світлу середу називають Градова та Хороводниця. Ці назви відображають одразу два значення дня: з одного боку, це час веселощів, хороводів та гулянь, з іншого – вважається, що цього дня не можна займатися роботою в полі, городі чи навіть по дому, інакше можна накликати раптовий град.
До Світлої середи прийнято знову пекти паски та фарбувати яйця, але вже не для себе, а для нужденних. Щедрість у цей день принесе добробут та щастя на весь рік – до наступної Пасхи.
Також цей день називають Пудів – на честь апостола Пуда, пам’ять якого також відзначається сьогодні. Це особливий час для бджолярів: зранку вони оглядали пасіки та омшаники, перевіряли вулики після зими. Якщо наставало тепло, бджіл виносили на свіже повітря і ставили ближче до квітучих дерев. У день Пуда дістають залишки меду, заготовленого на зиму, і подають до столу – це приносить удачу і достаток на весь рік.
Що заборонено робити
Під забороною сварки, грубість і відмова в допомозі. Важливо зберігати мир у душі та стосунках, не ображати тварин, птахів, не шкодити бджолам.
Не варто давати гроші в борг – їх можуть не повернути;
не рекомендується витрушувати подушки та матраци, щоб “не витрусити” достаток з дому;
не слід виносити старі речі – щоб не винести добро з дому;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Провідний тиждень: коли поминаємо покійних родичів і що зробити перед походом на кладовище
не можна підбирати гроші з землі – це до бідності;
не радять ділитися планами та потаємними думками – вони можуть не збутися.
Також у цей день потрібно постаратися не перевтомлюватися і не працювати допізна. Як уже говорили раніше, у Градову середу забороняється працювати в саду та на городі – за повір’ями, це може обернутися втратою врожаю через град.
Прикмети
Червона зоря на світанку – буде дощ або вітер;
занадто яскраве сонце – незабаром підуть дощі;
сильний вітер у цей день – встановиться ясна й суха погода;
пішов сніг – літо буде прохолодним;
жаби голосно квакають – до негоди.
У період після Великодня важливо не лише дбати про врожай, а й дотримуватися духовних звичаїв.
У народі кажуть: “На город – після свят”. За традицією, землю не чіпають у Світлий тиждень, аби не тривожити її в дні великої радості. Городні роботи починають після Радониці. Саме з цього дня, за звичаєм, дозволено сіяти, садити й перекопувати. Вважається, що роботи, розпочаті після Радониці, приносять добрий урожай і Божу ласку.