На зустрічі у Мінську, яка була 6 грудня 2024 року, Путін і Лукашенко підписали Угоду про гарантії безпеки в рамках Союзної держави. А 6 лютого 2025 року кремлівський диктатор спрямував документ до Держдуми на ратифікацію.
Частково основні позиції документа дублюють угоду про поглиблене стратегічне партнерство РФ із КНДР. Зокрема, обидві країни зобов’язуються підтримувати одна одну у раз зазіхань на безпеку однієї зі сторін угоди або Союзної держави в цілому. Будь-яка агресія проти однієї з держав розглядається як агресія проти Союзної держави.
Цікаво, що джерелами загрози можуть бути: треті держави, їхні об’єднання, міжнародні організації, терористичні й екстремістські угруповання.
Можна не сумніватися, що Держдума ратифікує договір без серйозних зауважень або коректив.
Зміцнення рубежів
Тому Україні варто звернути увагу на пункти угоди, відповідно до яких підписанти розглядають російську ядерну зброю (ЯЗ) як важливий превентивний чинник і засіб стримування. Застосування ЯЗ визначено як крайній і вимушений захід, у тому числі – у відповідь на атаки неядерною зброєю. Термін дії угоди – 10 років.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін прокоментував договір як пріоритетний до розгляду “в умовах постійних провокацій боку ЄС”.
Нагадаємо, Олександр Лукашенко наприкінці січня 2025 року припускав розміщення російських гіперзвукових ракет “Орєшнік” на території Білорусі, проте згодом пояснив, що пожартував. Натомість договір, у разі ратифікації, дозволить російській стороні створювати військові об’єкти і бази на території сусідньої країни, а також розміщувати там свій збройний контингент.
А Україні – зась?
Білорусь має спільний кордон не лише з РФ, але і з Польщею та країнами Балтики. Розміщуючи там свою ЯЗ, Путін недвозначно дає зрозуміти колективному Заходу, що відповідь на те, що він інтерпретує як “провокації”, буде серйозною. Господар Кремля не відмовить собі у задоволенні нагадати про елементи системи ПРО від США у Європі.
У такому контексті стає зрозумілою заява президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю Пірсу Моргану про потребу української сторони в ЯЗ, якщо процес вступу до НАТО розтягується на десятиліття. На вимогу гостро зреагував Кремль – речниця МЗС Марія Захарова назвала Зеленського “маніяком” і звинуватила у шантажі безпекою АЕС.
“Шанси нульові”
Хоча її слова були більше емоційні, на той момент у Києві перебував глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі. За підсумками візиту він припустив високу вірогідність ядерної аварії в Україні через російські обстріли АЕС і підстанцій, котрі їх живлять. Слідом за ним до Києва прибув міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі. Згодом стала відома дата наступного “Рамштайну” (12 лютого) і те, що головуватиме на засіданні Британія. А Гроссі оголосив про намір 7 лютого відвідати ще й Росію.
Шанси на отримання Україною ЯЗ “десь між мізерними і нульовими”, заявив спецпредставник президента США Кіт Келлог в інтерв’ю Fox news. Чим оборонятися нашій країні, він не уточнив.
Накопичення агресії
Тим часом, Росія “накручує” агресивні емоції відносно Заходу. Помічник Путіна і голова Морської колегії РФ Микола Патрушев звинуватив НАТО у спробі блокувати Росію на Балтиці і паралізувати роботу портів у Ленінградській і Калінінградській областях.
Міноборони країни-агресорки 6 лютого повідомило про відпрацювання прихованих маневрів міжконтинентальних балістичних ракет “Ярс”. Ракети здатні переносити ядерні заряди, котрі, у свою чергу, можна переміщувати на вантажівках або розміщувати у штатних пускових установках.
Цього ж дня Путін замінив голову “Роскосмосу” Юрія Борисова на заступника міністра транспорту Дмитра Баканова, котрий до того займався супутниками. Це вже натяк на “зоряні війни”, що частково підтверджує заява Патрушева. У відповідь на “загрозливі дії Заходу у морській сфері” Росія створює свій аналог системи рухомого супутникового зв’язку для морфлоту, пояснив він.
Випадково чи ні, але Келлог саме 6 лютого спростував інформацію про те, що Трамп нібито презентуватиме свій мирний плану на Мюнхенській безпековій конференції у середині лютого. За його словами, це станеться пізніше, а він озвучить “підходи і бачення”.
Пітон напихається бульбою
Договір про гарантії безпеки Білорусі тривожить офіційний Київ. На спільній пресконференції з Девідом Леммі президент Володимир Зеленський припустив – господар Кремля втягує Білорусь у війну.
Перспектива розміщення ЯЗ у Білорусі змушує Україну шукати ЯЗ по світу, вважає військовий експерт Роман Світан. Водночас, за його словами, такі дії Путіна “дедалі більше розв’язують нам руки для знищення російських центрів управління”.
Фактично Білорусь стає воєнним протекторатом Росії, заявив директор Агентства євроатлантичного співробітництва Валерій Ковалевський.
“Це не підвищує нашу безпеку й обороноздатність. Це просто робить нас інструментом, зброєю у руках Путіна, котрий переслідує свої геополітичні авантюри й амбіції. Це нова загроза для нас, котра є серйозною, адже не йдеться про розміщення військових об’єктів Білорусі на території РФ, – наголосив він. – Це означає, що Росія має певні плани використати нашу територію проти Європи”.
Експерт звернув увагу, що угода працює і на підтримання атмосфери страху в Україні та у самій Білорусі.
Білорусь уже пасивно бере участь у війні проти України – тримає контингент на спільному кордоні, що відтягує частину ресурсів і сил ЗСУ, зазначив воєнний експерт з Литви Гінтарас Ажубаліс.
Відтак Лукашенко здає незалежність Білорусі в обмін на підтримку своєї влади, припускає політичний аналітик Сергій Наумчик.
“Цілком можливо, Путіну вигідно утримувати Білорусь як нібито незалежну державу. Я переконаний, якщо Путін захоче натиснути на ядерну кнопку, ракети полетять на Європу не з Росії, а з території Білорусі. Формально Путін буде ні при чому. І, відповідно, навряд чи навіть у разі смерті Лукашенка прийде до влади якийсь демократ”, – припустив експерт.