Після руйнування дамби Каховської ГЕС минув рік, і науковці представили перше комплексне дослідження наслідків цієї катастрофи.
Висновок чіткий: замінити водосховище неможливо – його потрібно відновити. Текст дослідження опубліковано на сайті SuperAgronom.com.
Дослідники Херсонського державного аграрно-економічного університету Віталій Пічура та Лариса Потравка оприлюднили результати масштабної науково-соціальної роботи щодо впливу осушення Каховського водосховища. Дослідження ґрунтується на польових спостереженнях та аналізі супутникових знімків Sentinel і Landsat.
За словами вчених, руйнація дамби у червні 2023 року призвела до глибокої водної кризи на півдні України. Осушення водосховища, разом зі змінами клімату, спричинило:
– втрату рослинного покриву,
– оголення і перегрів ґрунтів,
– зменшення опадів і зміну кліматичних умов регіону,
– вторинне засолення сільськогосподарських земель.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після знищення росіянами Каховської ГЕС на водосховищі вже виріс ліс
У 2025 році ситуація ще погіршилася: відсутність снігу взимку, весняні заморозки та посуха знищили до 40% озимих культур у регіоні.
Науковці проаналізували всі можливі способи компенсувати втрату водосховища, проте жоден не здатен повністю забезпечити потреби регіону (понад 1,2 млрд куб. води щороку):
– Дніпровське водосховище – не покриє обсягів і може викликати екологічні ризики.
– Забір води з річки Дніпро – малоефективний у роки з низькою водністю.
– Свердловини – загрожують виснаженням підземних вод і засоленням.
– Опріснення морської води – економічно недоцільне.
– Використання стоків Херсона – охоплює лише 3% від потреб у зрошенні.
Опитування серед жителів Херсонщини засвідчило, що 81,5% респондентів вважають відновлення водосховища необхідним. А 85,7% пов’язують економічне процвітання регіону саме з його існуванням.
Вчені пропонують не просто повернути стару модель, а створити оновлену систему. Зокрема, йдеться про формування меншого за площею водосховища, яке знову забезпечуватиме водопостачання та природного екосередовища у мілководній північній частині – болотисті луки та лісові ділянки, а також дамби, що відокремлює мілководдя для збереження вже сформованої флори.
Таким чином, за висновками науковців, відновлення Каховського водосховища – не просто бажане, а критично необхідне рішення для збереження аграрного потенціалу, водної безпеки та екологічної рівноваги півдня України.
Підрив Каховської ГЕС вивів назовні токсичні елементи з дна водосховища. Це призвело й до того, що вони забруднилися важкими металами та іншими токсичними елементами, які зберігалися в осаді на дні водосховища.