Картину “Герніка” іспанського художника Пабло Пікассо (1881-1973) 6 вересня 1981-го вирішили передати в мадридський музей “Прадо” із США.
Повітряне бомбардування баскського міста Герніка під час громадянської війни в Іспанії здійснили за наказом уряду Франсиска Франка. Його союзники: комендальський легіон німецького Люфтваффе та італійський авіаційний легіон 26 квітня 1937-го без жодного попередження провели 3-годинне бомбардування Герніки. Хоча формальною метою атаки був сусідній міст, у Герніці загинуло до 1650 жителів і близько 900 були поранені.
Це засудила вся світова спільнота. Трагедія надихнула іспанця Пабло Пікассо на створення картини. “Герніка” показувала страждання цивільного населення під час війни. Пікассо лише за 3 тижні створив велике полотно, у котрому передав жах війни й негуманного ставлення людини до собі подібних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із приходом нацистів усі вулиці завалили мушлями
На картині зліва стоїть бик із широко розкритими очима над жінкою, котра сумує за мертвою дитиною на руках. У центрі картини зображено коня пронизаного списом. Центральним фокусом картини є велика зяюча рана в боці коня.
Побоюючись нацистської окупації Франції, Пікассо позичив полотно Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Після Всесвітньої виставки, картина здійснила навколосвітню подорож, привертаючи увагу до громадянської війни в Іспанії. Після смерті генерала Франсиско Франко “Герніка” вирушила до Іспанії. Всупереч волі Пікассо, який бажав, щоб полотно прикрашало стіни музею Прадо, картина була перенесена в Національний музей мистецтв королеви Софії.
В Парижі 17 березня 1901-го розпочалась посмертна виставка робіт голландського живописця Вінсента ван Ґоґа. Експресивні картини стали сенсацією у мистецькому світі.
За життя ван Ґоґ виставляв лише декілька робіт в Парижі і Брюсселі, однак не здобув належного визнання. Слава до нього прийшла лише після паризької виставки.