Археологи натрапили на шість поховань, які належать як до ранньої бронзової доби, так і до неоліту у Туреччині. Відкриття допомагає зрозуміти обряди поховання, соціальне життя та культурні контакти перших осілих спільнот цього регіону.
Роботи в Чайоню тривали п’ять місяців під керівництвом доцента Саваша Саріалтуна з факультету прикладних наук університету Чанаккале. Під час розкопок, що стартували у травні, команда знайшла архітектурні залишки та могили, повідомляє Arkeonews.
“Ми виявили не тільки архітектурні залишки, але й шість могил – п’ять з них належать до ранньої бронзової доби, а одна – до неолітичного періоду, що датується 11 000 років тому”, – пояснив Саріалтун.
Він зазначив, що знахідки дають розуміння переходу спільноти Чайоню від перших кроків у землеробстві до створення складних суспільних структур.
Поселення Чайоню, розташоване біля річки Тигр, досліджують ще з 1964 року. Воно відоме як один із перших центрів сільського господарства. Його мешканці приручали тварин і рослини та відмовилися від кочового життя близько 10 тис. років до нашої ери.
На території знайдено кам’яні будівлі, конструкції так званого “гриль-плану”, предмети ремесел і сліди ритуалів. Нові могили дозволяють простежити не лише побут, а й уявлення про смерть і духовні практики давніх мешканців.
Серед знахідок – дві прості ями без супровідних речей, поховання у великій посудині, що сильно пошкоджена, та три гробниці з кам’яних плит, закриті кришками. У них виявили кераміку та ритуальні предмети.
“Наявність похоронних дарів, таких як горщики та миски, розповідає нам про похоронні ритуали та символічні практики. Поряд з похованнями ми також знайшли ями для жертвоприношень – порожні могили, заповнені лише дарами, без людських останків. Такі практики свідчать про складні вірування щодо смерті та загробного життя”, – зауважив Саріалтун.
Скелети передали до антропологів університету Хаджеттепе. Там вивчають здоров’я, харчування та генетику давніх людей.
Антрополог Омур Ділек Ердал звернув увагу на унікальне неолітичне поховання.
“Особа була похована на правому боці, разом із шістьма посудинами, і покрита глиною, а потім запечатана важкими каменями. Такі ретельно підготовлені поховання дають нам уявлення про ритуальні практики на зорі цивілізації”, – сказав Ердал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи розкопали 2200‑річну комору
Попередні результати демонструють контакти з Месопотамією, Іраном, Іраком і Кавказом. Це вказує на розвинену мережу зв’язків. Дослідження ДНК підтверджують, що мешканці Чайоню відігравали ключову роль у поширенні землеробства в Анатолії.
За десятиліття досліджень у Чайоню знайшли понад 600 скелетів, переважно неолітичних. Нові відкриття заповнюють прогалину між неолітом і бронзовою добою, демонструючи безперервність розвитку поселення.
Отримані дані наближають науковців до розуміння того, як прості аграрні спільноти перетворювалися на складні організовані культури, що заклали підвалини цивілізацій Анатолії та сусідніх регіонів.
В античному місті Кібіров на території сучасної Туреччини археологи виявили 30 могил. Розкопки проводили в руїнах великого храмового комплексу. Могили виявили під базилікою. Це вказує на те, що поховання належали представникам еліти.