Голова Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння” Володимир Середа родом із польського села Ляшки, народився в українській родині.
У березні 1946 року під час виселення українського населення з Надсяння його разом з родиною переселили до села Байківці Тернопільської області.
Gazeta.ua він розповів, що головною засадою угоди про евакуацію була добровільна згода.
“Вказували, що примус неможливо застосовувати. Польський режим агітував українців переселятися на територію Радянського Союзу. Це не дало результату. Тому з вересня 1945-го спеціально підготовлені три окремі піхотні дивізії, вся прикордонна служба і міліція почали примусово виселяти село за селом. До нас черга дійшла у березні 1946 року”, – каже Середа.
До брутального виселення не був готовий ніхто, за словами Середи.
“Нас воно спіткало 21 березня. Того дня раптом на подвір’ї з’явились польські солдати з представником евакуаційної комісії. У нас було 2 години, щоб зібратись. Могли взяти лише підводу з кіньми й те, що в неї влізе. Мали йти на край села. Там оформили евакуаційний лист на пожовклому папірці. Писали склад сім’ї, звідки й куди переїжджаємо, скільки майна беремо”.
Повне інтерв’ю із Володимиром Середою читайте в журналі “Країна” за 9 вересня.