Дослідники з’ясували, що римляни, які жили близько 1800 років тому на території сучасної Британії, при похованні використовували пасту на основі гіпсу, що утворювала твердi оболонки з відбитками тіл і рук.
Гіпс — кальцієвий мінерал, який широко застосовували в стародавній штукатурці та цементі. Після нагрівання й розчинення у воді він стає текучим і при застиганні може зберегти форму тіла, подібно до зліпків, відомих з Помпеїв.
Археологи виявили в Йоркширі близько 70 поховань, де застосовували рідкий гіпс. Серед матеріалів опрацювали саркофаг, знайдений у 1870-х роках, який раніше не проходив детального дослідження.
Керівниця проєкту «Бачачи мертвих», археолог-риміст Морін Керролл, повідомила, що під час підняття оболонки та 3D-сканування команда виявила відбиток руки. Це стало несподіванкою, оскільки оболонку ніколи раніше не витягували з саркофага.
Раніше припускали, що гіпс нагрівали до щонайменше 150 °C і виливали на тіло у рідкому стані. Наявність відбитків пальців свідчить, що матеріал міг бути м’якою пастою, яку наносили вручну, а не просто заливали.
Відбитки пальців і сліди рук вказують на тісний, особистий контакт між римлянами і померлими. За допомогою таких слідів дослідники сподіваються з’ясувати, хто саме торкався тіла останнім — професійний трунар чи член родини.
Окремо вчені раніше досліджували знахідку у фортеці в Іспанії: одиночний череп у стіні виявився належним місцевому солдату, якого вбили, обезголовили і виставили як попередження іншим.