Президент України Володимир Зеленський висунув ідею всеукраїнського референдуму для затвердження умов мирного плану, що стосується долі Донбасу. Ця пропозиція, спрямована на забезпечення легітимності майбутніх рішень, викликала жваве обговорення серед правників. Експерти наголошують на серйозних конституційних обмеженнях та викликах, які може спричинити така ініціатива.
Для початку, чинна Конституція України не передбачає підстав для призначення та проведення всеукраїнського референдуму щодо міжнародного договору або його проєкту. Відповідно, будь-яке таке волевиявлення може не мати юридичної сили. Більше того, юристи застерігають, що сам Президент може нести відповідальність за винесення подібних питань на народне обговорення.
Хоча Конституція дозволяє вирішувати питання зміни території України шляхом всеукраїнського референдуму, його призначає Верховна Рада. Важливою є стаття 157, яка категорично забороняє зміни, що передбачають порушення територіальної цілісності або зменшення території країни. Це є значним запобіжником проти використання референдуму для легалізації територіальних втрат.
Конституція чітко окреслює повноваження Президента щодо призначення всеукраїнського референдуму. Він може це робити лише для затвердження законів про зміни до розділів I «Загальні засади», III «Вибори. Референдум» та XIII «Внесення змін до Конституції України», прийнятих парламентом. Затвердження ж міжнародних договорів, що стають частиною національного законодавства, належить виключно до компетенції Верховної Ради України.
При цьому Президент має повноваження самостійно укладати міжнародні договори, не узгоджуючи свої дії з іншими владними інститутами. Однак експерти підкреслюють, що надання згоди на обов’язковість для України міжнародного договору надається Верховною Радою. Саме цей крок робить договір частиною національного права, а не референдум.
Правознавці також звертають увагу на президентську присягу, яку глава держави склав під час вступу на посаду. Присяга зобов’язує Президента дотримуватися Конституції України, а не ігнорувати її положення. Деякі юристи вважають, що спроба сховатися за спиною народу від відповідальності за реалізацію конституційних повноважень є неприпустимою.
Цікавим є й міжнародний контекст. США, які висловлювали подібні пропозиції Україні, за майже 250 років свого існування не провели жодного федерального референдуму. Цей факт може свідчити про неоднозначність використання референдумів для вирішення складних зовнішньополітичних питань.
Президент Зеленський вперше озвучив ідею референдуму 24 грудня, припустивши, що так може бути ратифікований документ про завершення війни. За його словами, угода може включати пункт про створення вільної економічної зони в Донецькій області. Ключовим моментом є те, що більшість окупованих територій наразі можуть залишитися під контролем РФ.
На референдум має виноситися весь документ, а не окремі його положення. Додаткові перешкоди включають відмову Росії надати згоду на режим тиші, необхідний для легітимного проведення голосування. Існують також інші труднощі, що стосуються проведення волевиявлення на тимчасово окупованих територіях.