Підлітковий вік дитини – це величезне випробування для нервової системи батьків. Іноді витримувати їхні протести, закочування очей або ігнорування просто не вистачає ресурсу.
Багатьом знайоме відчуття: ви грюкаєте дверима, сідаєте в іншій кімнаті і… вас накриває хвиля провини. “Знову зірвалася. Знову накричала. Я погана мама”. Зупиніться. Видихніть. З вами все нормально.
Ідеальних батьків не існує. Є батьки, які вміють правильно виходити з конфліктів.
Найгірше, що можна зробити після крику – це зробити вигляд, що нічого не сталося, або сказати: “Ти сам винен, бо довів мене”.
Це вчить підлітка двох речей: що дорослим не можна довіряти, і що його поведінка керує станом мами чи тата.
Психологиня Людмила Стрельнікова зібрала конкретні фрази-рятівники. Вони допоможуть вибачитися за свій крик, але при цьому не втратити батьківський авторитет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 висловлювань, які мають забути батьки у розмовах з дітьми
Вибачатися – не означає скасувати правила. Ви вибачаєтеся за крик і образливі слова, але зберігаєте суть: уроки всеодно мають бути зроблені, а правила дому дотримані.
Примхи дитини можуть викликати різні емоції у батьків: тривогу, роздратування, провину.
Але як правильно реагувати на капризи, особливо якщо батьки не знають як це зробити і почуваються розгубленими. Ось кілька дієвих порад, щоб дитина перестала вередувати і заспокоїлася.