Поки лідер КНР Сі Цзіньпін демонструє світу свою дипломатичну всеосяжність, приймаючи у Пекіні одного світового лідера за іншим, візит російського диктатора Володимира Путіна перетворився на суцільну демонстрацію красивої картинки без реального економічного змісту.
Господар Кремля прибув до Китаю з надією остаточно дотиснути стратегічні питання, насамперед фіксацію чітких термінів будівництва газопроводу “Сила Сибіру – 2”. Росія життєво зацікавлена перенаправити свої газові потоки сушею через війну на Близькому Сході. Проте, попри заяви речника Кремля Дмитра Пєскова про досягнення “базового розуміння щодо маршруту”, Пекін знову уникнув конкретних зобов’язань і жодних графіків Москва так і не отримала.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як і чим Китай заспокоює Росію
Усі головні домовленості лідери двох держав обговорювали у неформальній обстановці за традиційним чаюванням у резиденції Чжуннаньхай. Замість реальних мільярдних контрактів, Сі Цзіньпін запропонував гостю лише протокольні заходи. Очільники держав відвідали спільну фотовиставку інформагенцій Сіньхуа та ТАСС, а також відкрили перехресні Роки освіти Китаю та Росії. Пекін майстерно використав візит “старого друга” суто як геополітичний інструмент, аби продемонструвати Білому дому власну незалежність та подражнити президента США Дональда Трампа, який відвідав КНР тижнем раніше.
Недарма Путін нервував по дорозі до Пекіна: шлях далекий – зиску нуль. Наразі відомо про 40 угод і одну Декларацію про становлення багатополярного світу. З чим саме господар Кремля їде з Піднебесної – аналізуємо прямо зараз.
У Пекіні відбулася зустріч російського диктатора Володимира Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна. Вони провели переговори у вузькому складі, передає Gazeta.ua.
У відкритій частині промови Путін заявив, що відносини РФ і КНР вийшли на безпрецедентно високий рівень і є зразком всеосяжного партнерства. Він також додав, що на тлі кризи на Близькому Сході Пекін може повністю покладатися на РФ, яка як і раніше зберігає за собою роль надійного постачальника ресурсів, а Китай – відповідального споживача.