Археологи під час розкопок на Полтавщині виявили срібний денар великого князя литовського Вітовта, який, за попередніми даними, могли карбувати у 14111430 роках.
Монету знайшли під час Глинської археологічної експедиції. Її діаметр становить 13 мм, а на одному боці зображені Колюмни або Стовпи Гедиміновичів, на іншому – вістря списа з хрестом, розповів археолог Юрій Пуголовок “Суспільному”.
“За сучасними дослідженнями, такі монети могли карбувати приблизно у 1411-1430 роках. Раніше цей тип датували по-різному та приписували Кейстуту, Ягайлу або ранньому періоду правління Вітовта”, – прокоментував Пуголовок.
За попереднім визначенням, знахідка є пізнім денаром великого князя литовського. Поєднання Стовпів Гедиміновичів та вістря списа з хрестом характерне для одного з типів монет, який пов’язують із завершальним періодом правління Вітовта.
Для точнішої атрибуції монети археологам необхідно визначити її вагу, дослідити склад металу та особливості зображень. Написів на таких денарах немає, тому саме символи на обох боках є одним із головних критеріїв для їх визначення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли в Перу ритуальне підношення віком 3800 років
За словами Пуголовка, для Полтавщини та загалом Лівобережжя України така знахідка є рідкісною. Подібні монети майже не представлені серед археологічних матеріалів пам’яток цього періоду.
Стовпи Гедиміновичів спочатку були знаком династичної гілки Кейстута. Згодом цей символ став особистим знаком Вітовта та одним із відомих символів Великого князівства Литовського, а вістря списа з хрестом використовували на ранніх монетах держави.
Знахідка може бути важливим свідченням грошового обігу та історичних зв’язків Полтавщини на початку XV століття. У цей період території поблизу Ворскли перебували в зоні взаємодії руського, литовського та ординського світів.
Археологи Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ” на Львівщині показали дослідження курганного могильника варязької дружини та поділилися результатами розкопок останніх років.