“Працював учителем музики. За президентства Леоніда Кучми працівникам соціальної сфери виділили по гектару землі. З кожного сільрада відібрала по 15 соток, а з мене 40. Пояснили на дорогу, щоб до кожного паю можна було під’їхати. Дороги в реальності нема. Але я отримую орендну плату лише за 60 соток”, розповідає Анатолій Кравченко із села Медвин Білоцерківського району на Київщині.
Орендар має сплачувати плату за всю землю, якою користується, кажуть у Держгеокадастрі. Нараховує її власнику ділянки. Якщо приватна особа володіє 60 сотками, то й орендну плату отримає лише за цю площу. За інші 40 соток отримає той, хто є їхнім власником юридична особа, громада чи держава.
До 1 січня 2013 року на кожну ділянку видавали державний акт. В ньому зазначали площу й межі ділянки. Ці документи є дійсними.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін. У договорі вказується об’єкт оренди, кадастровий номер ділянки, місце розташування, площа. Також розмір орендної плати, спосіб та умови розрахунків, терміни, відповідальність за несплату, додають у Держгеокадастрі.