Лікарка швидкої допомоги Анна прагне покарати винних в автомобільній аварії, в якій постраждала її донька. Вона героїня драми “Як там Катя?” Світова прем’єра відбулася на 75-му Міжнародному кінофестивалі у швейцарському Локарно.
12-річну Катю дорогою до школи збиває машина на пішохідному переході. Потрапляє в лікарню в тяжкому стані. За кермом була донька впливових батьків. Її мати балотується в мери. Адвокат їхньої сім’ї пропонує зам’яти справу за відшкодування. Анна має врятувати життя Каті та вирішити судитися чи мовчати, за сюжетом.
Героїня через трагедію проходить внутрішню трансформацію і котиться вниз. Коли вирішує йти незаконним шляхом і мститися, відбувається її моральне падіння, каже режисерка Крістіна Тинькевич, 30 років.
Цікавлюся важкими моральними питаннями, на які немає відповіді. Ідея сценарію з’явилася після прочитання газетної замітки. Лікарка приїхала на виклик і мала врятувати чоловіка, який раніше її зґвалтував. Я почала думати, що робила б на місці цієї жінки, продовжує Тинькевич. Змінила контекст злочину на автомобільну аварію. Запитувала колег і знайомих, як вчинили б, якби отримали можливість помститися за смерть дитини. Була впевнена, що більшість не наважилися б на вбивство. Але за моєю статистикою, половина сказали, що пішли б на це. Це наштовхнуло на розмірковування про те, на що взагалі люди спроможні.
Місце дії фільму сучасний Київ.
Сюжет не відірваний від реальності. Це передусім проблеми з корупцією та безкарністю. Є багато подібних історій. Зокрема, про “мажорку” Олену Зайцеву з Харкова, яка п’яною проїхала “Лексусом” на червоне світло й убила кількох людей на автобусній зупинці. Якби придумувати такий сюжет із нуля, здавалося б, що створюєш максимально карикатурного персонажа. Але це наша дійсність, про яку варто говорити.
Основне для мене зрозуміти, в яких життєвих обставинах переступлю через моральні принципи. Коли в житті все добре, нам здається, що знаємо себе і свою поведінку в кожній ситуації. Однак під впливом обставин іноді людина перестає себе впізнавати. Під час війни це також актуально треба приймати складні рішення та йти на компроміси із собою, до яких за нормальних умов не був готовий.
Головну роль виконала Анастасія Карпенко, 39 років. Доньку героїні зіграла 14-річна Катерина Козлова.
Вона з творчої родини: з п’яти дітей у сім’ї четверо актори. А її мати сама лікарка “швидкої”. Працювала в нас на майданчику консультантом. Катя була для мене очевидним вибором, одним із найлегших серед усього кастингу. Інші діти, які приходили на проби, були більш зажаті, занадто слухняні, готувалися й вивчили текст, але не жили в кадрі. Катя більше хуліганка. Погано пам’ятала текст, але не боялася камери і вражала харизмою.
Зйомки картини переносили через пандемію, а випуск через повномасштабне вторгнення Росії.
Ми були на знімальному майданчику рівно два роки тому влітку 2020-го. Здається, що позаду ціле життя. Тоді не могли уявити, за яких обставин уперше показуватимемо фільм. Участь у міжнародному фестивалі ще одна можливість для українців прозвучати й бути почутими у світі. Ведемо перемовини з кількома міжнародними компаніями, які продають фільми в різних країнах. Через нинішні події іноземцям цікавіше й актуальніше дивитися воєнне кіно. Проте наша стрічка створена до нової фази агресії ворога. Показуємо ту частину України, де тоді не було бойових дій. Демонструємо той Київ, який він у нас був до 24 лютого. Хоча й не райдужний і щасливий, а з багатьма проблемами.
Бюджет фільму становить 11,7 млн грн.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”