На початку 2025 року було опубліковано дослідження, яке дало нове пояснення стародавнім кістяним інструментам, знайденим на місці найдавнішого поселення людини в Естонії.
Виявилося, що ці артефакти, ймовірно, використовували для зняття соснової кори, передає Arkeonews.
Вчені застосували мікроскопічний аналіз і експериментальну археологію, щоб з’ясувати, як саме використовували інструменти.
Йдеться про поселення Пуллі, що розташоване біля річки Пярну на південному заході Естонії. Це місце датується періодом між 9000 і 8550 роками до нашої ери. Там археологи знайшли понад 1100 артефактів. Серед них були знаряддя з кістки, кременю, рогу та каменю.
Особливу увагу привернули кістяні знаряддя зі скошеними кінцями, зроблені з кісток лося. Їх раніше вважали деревообробними інструментами або долотами, але вони не мали характерного зносу.
“Ми знали, що вони зроблені майстерно, але їхній знос не збігався з жодним відомим способом обробки деревини”, – пояснила доктор Хейді Луїк з Талліннського університету.
Команда на чолі з доктором Гжегожем Осіповичем відтворила інструменти з кременю. Вони тестували їх на м’ясі, шкурі, різних видах деревини та корі. Найбільшу схожість за слідами показало зняття свіжої соснової кори.
Це дозволило припустити, що соснова кора була цінним матеріалом для мезолітичних громад. Доктор Луїк зазначила, що кора могла використовуватися для виготовлення поплавків для рибальських сіток, шнурів або ручок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли давню каблучку: чим вона особлива
Обробка кори рідко залишає сліди, які можна знайти археологам. Тому ці інструменти є рідкісним доказом діяльності, яка зазвичай не зберігається.
Хоча дослідники впевнені, що основною функцією знарядь було зняття кори, вони не виключають інших варіантів використання. Часто останній тип роботи залишає найпомітніші сліди, перекриваючи попередні.
“Навіть фрагментарні органічні інструменти можуть дати важливе розуміння людської поведінки – якщо ми готові ставити правильні запитання”, – підсумував Осіпович.
Археолог із британського Редінгського університету Кен Дарк вважає, що знайшов будинок, у якому провів дитячі роки Ісус Христос. 2000-річну споруду розкопав під руїнами Монастиря сестер-назаретанок.
Вивченню будинку в Назареті Кен Дарк присвятив 14 років. Встановив, що споруда датується I ст. н. е, а закладав її вправний майстер. Відомо, що батько Ісуса Йосип був теслярем, але в Новому Заповіті його також називали тектоном – майстром, здатним побудувати будинок.