У Таджикистані археологи виявили добре збережену глиняну печатку кушанського періоду із бактрійським написом, зображенням правителя та символами, пов’язаними з царською і місцевою владою.
Артефакт знайшли фахівці Національного музею Таджикистану під час археологічних досліджень на ділянці Саййод у районі Абдурахмоні Джомі Хатлонської області. У музеї назвали знахідку надзвичайно важливою для вивчення кушанського періоду, повідомляє Arkeo News.
Печатка виготовлена з обпаленої глини та має бежевий колір. Вона складається з ручки з отвором для носіння або підвішування на шнурі та більшої круглої поверхні для нанесення відбитка. Висота артефакту становить близько 5 см, а діаметр гравірованої частини сягає приблизно 6 см.
Особливу цінність знахідці надають зображення на її поверхні. Вони виконані у дзеркальному напрямку, що відповідає призначенню штампа для створення правильно орієнтованого відбитка.
На печатці археологи виявили напис бактрійською мовою, геометричний орнамент, бюст правителя в зубчастій короні та зображення гірських козлів. Також на поверхні є символи, пов’язані з кушанським царюванням, і знаки, які можуть стосуватися місцевих правителів.
Фахівці відділу археології та нумізматики Національного музею Таджикистану продовжують досліджувати та розшифровувати артефакт. Тому поки невідомо, кому саме належала печатка, коли її виготовили та яку адміністративну функцію вона виконувала.
Знахідка походить із території, яка входила до ширшого світу Кушанської імперії. Держава виникла в Бактрії та в перші століття нашої ери стала однією з провідних політичних сил Центральної й Південної Азії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли у казахстанських степах велике місто бронзової доби
Кушанські володіння згодом охопили частини сучасної Центральної Азії, Афганістану, Пакистану та північної Індії. Завдяки географічному положенню ці території були частиною розгалужених торговельних мереж, які з’єднували Китай і Центральну Азію з Індією, Іраном та опосередковано з Римським світом.
Ці торговельні зв’язки сприяли розвитку міст і значній комерційній активності за часів Кушанської імперії. Шовк, скло, дорогоцінне каміння, метали, текстиль, слонова кістка та інші цінні товари переміщувалися на великі відстані через систему караванних шляхів, ринкових міст і регіональних мереж обміну.
Сучасне поняття “Шовковий шлях” об’єднує ці маршрути, хоча вони не були єдиною дорогою під контролем однієї держави. Товари часто переходили від однієї групи купців до іншої під час руху між різними регіонами.
Такий контекст робить печатку Саййод потенційно важливою для дослідження економічної історії. Водночас археологи поки не мають доказів, що саме цей предмет безпосередньо використовували у торгівлі.
У давніх адміністративних системах печатки могли засвідчувати справжність документів, підтверджувати особу посадовців або власників, захищати контейнери та маркувати товари. Якщо печатку із Саййод вдасться пов’язати з конкретною установою або правителем, вона може допомогти дослідити взаємозв’язок між політичною владою та управлінням товарами.
Особливе значення для дослідників може мати бактрійський напис. Бактрійська мова належить до іранських мов і використовувала адаптований грецький алфавіт. За часів Кушанської імперії вона була важливою мовою управління, тому написи на офіційних предметах можуть допомогти відтворити політичні інститути та особисті титули.
Якщо напис вдасться повністю прочитати, він може містити ім’я, титул або назву установи. Це дозволить з’ясувати, чи належала печатка царському чиновнику, місцевому правителю або іншій особі, пов’язаній із кушанською політичною системою.
Поєднання царських символів і знаків, які можуть бути пов’язані з місцевою владою, також становить значний інтерес. Артефакт може не лише підтверджувати вплив Кушанської імперії, а й свідчити про зв’язки між її правителями та регіональними елітами на території сучасного південного Таджикистану.
У вересні 2019 року на Мамай-горі в Запорізькій області археологи знайшли нерозграбоване скіфське поховання. Воїна в потойбіччя супроводжував короткий меч із золотими прикрасами – акінак.