Археологи вперше виявили папірус із текстом “Іліади” Гомера всередині давньоєгипетської мумії, що свідчить про використання грецької літератури у процесі бальзамування.
Фрагмент знайшли в мумії римської епохи, похованій близько 1600 років тому в Оксиринху, одному з ключових міст греко-римського Єгипту, відомому в часи фараонів як Пер-Меджед. Руїни міста розташовані в сучасному Аль-Бахнасі приблизно за 190 км на південь від Каїра. Відкриття має важливе значення для розуміння похоронних обрядів і релігійного життя того часу, повідомляє The Independent.
Розкопки проводили дослідники Інституту вивчення Стародавнього Близького Сходу Барселонського університету у листопаді та грудні 2025 року. Саме під час цих робіт і було виявлено мумію з незвичним вмістом.
Раніше археологи вже знаходили мумії з папірусами грецькою мовою, але такі тексти мали виключно магічний або ритуальний характер. У цьому випадку папірус із літературним твором був використаний як частина процесу бальзамування.
Дослідники наголошують, що це перший відомий випадок використання грецького художнього тексту у такому контексті. Виявлений фрагмент належить до так званого каталогу кораблів із другої книги поеми, однак причини його використання під час муміфікації залишаються невідомими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рідкісні фото єгипетських мумій опублікували в мережі
“Іліада” – епічна поема, яку приписують Гомеру і датують приблизно 800 роком до нашої ери. Вона складається з 24 книг і описує події Троянської війни, зосереджуючись на постаті Ахіллеса та його конфлікті з Агамемноном.
Події твору охоплюють кілька тижнів останнього року війни та розкривають теми честі, гніву, долі та смертності. Поема поєднує елементи міфології та культури Давньої Греції і зберігає вплив у сучасності через численні інтерпретації.
На вершині гірського хребта в Перу американський дослідник Хайрем Бінгем 24 липня 1911 року знайшов “втрачене місто” інків Мачу-Пікчу.
Було збудоване у другій половині XV ст. як гірський притулок правителів інків. Залишене інками 1572-го через віспу, занесену в гірські райони Анд іспанськими конкістадорами. Місто розташовувалося за 80 км від столиці інків у Куско, але іспанці не знайшли Мачу-Пікчу. Це вберегло його від грабунку.
У 1912-1915-х Хайрам Бінгем організував у Перу нові експедиції. Вони підтвердили, що Мачу-Пікчу – одне з трьох міст-резиденцій інкських правителів. У місті проживали майже тисяча осіб.