Тропічні ліси Амазонії, життєво важливі для клімату планети, стрімко змінюються. Дослідники виявили, що регіон переходить у новий, тривожний кліматичний стан, який вони назвали «гіпертропічним». Ці трансформації, спричинені посухами, що посилюються, загрожують глобальним екологічним наслідкам.
Посухи в Амазонії стають довшими, спекотнішими та частішими, створюючи безпрецедентний стрес для мільйонів дерев. Ці екстремальні умови значно знижують здатність лісів поглинати вуглекислий газ з атмосфери. Такий розвиток подій може мати далекосяжні глобальні наслідки для кліматичної системи Землі.
Міжнародна команда науковців наголошує, що поточні кліматичні умови в Амазонії «не мають аналогів на цей час» і не спостерігалися протягом мільйонів років. Висновки ґрунтуються на ретельних спостереженнях, зібраних по всьому регіону за понад три десятиліття. Масштаб і швидкість цих змін настільки значні, що вчені були змушені запровадити новий термін для їх опису.
Дослідження зосередилося на тому, як дерева та ґрунти реагують на екстремальні температури та дефіцит вологи. Аналіз цих періодів дає уявлення про кліматичну норму, яка може встановитися в Амазонії протягом наступного століття. Це дозволяє вченим прогнозувати майбутні зміни екосистеми.
Географ Джефф Чемберс із Каліфорнійського університету в Берклі пояснює, що під час цих спекотних посух клімат Амазонії асоціюється з «гіпертропічним лісом». Це означає, що він виходить за межі того, що ми традиційно вважаємо тропічним лісом. Таке визначення підкреслює драматичність кліматичних зрушень.
Кліматичні моделі прогнозують, що до 2100 року спекотні посухи можуть стати цілорічними, навіть охоплюючи традиційно вологий сезон з грудня по травень. Це радикально змінить водний баланс унікальної амазонської екосистеми. Зниження вологості ґрунту прискорить загибель дерев.
Загибель дерев відбувається через гідравлічну недостатність, коли транспортування води блокується повітряними бульбашками. Також спостерігається вуглецеве голодування: закриття пор листя порушує фотосинтез. Польові вимірювання вже фіксують ці процеси в нинішніх екстремальних умовах.
У разі повного переходу до гіпертропічного стану смертність дерев може зрости на приголомшливі 55 відсотків. Швидкорослі дерева з низькою щільністю деревини виявилися більш вразливими та гинули у більшій кількості. Це робить вторинні ліси особливо чутливими до тривалих посух.
Окрема частина дослідження охоплювала ділянки Амазонії, що постраждали від масштабних посух 2015 та 2023 років, пов’язаних з явищами Ель-Ніньйо. Виявлення однакового критичного водного порогу в різні роки свідчить про можливий широкомасштабний кліматичний зсув. Це підтверджує системний характер змін, що відбуваються.
Науковці прогнозують, що більшість гіпертропічних лісів сформується саме в Амазонії, хоча подібні трансформації можливі й в Африці та Азії. За таких умов ліси, що традиційно поглинають вуглець, можуть перетворитися на його джерела. Це матиме величезне значення для глобального вуглецевого циклу.
“Від нас залежить, якою мірою ми створимо цей гіпертропічний клімат,” – підсумував Джефф Чемберс. Він наголосив, що якщо ми безконтрольно викидатимемо парникові гази, то прискоримо його формування. Доля Амазонії та її життєдайних функцій залишається у руках людства.
Трагічним наслідком рекордної спеки 2023 року стало нагрівання води в озерах Амазонії до 41°C. Це спричинило масову загибель сотень дельфінів та тисяч риб. Дослідження показало, що через критично низький рівень води тепло проникло навіть до дна, позбавивши тварин можливості охолодитися.
