Більшість українців залишаються невдоволеними темпами та якістю відбудови країни.
Згідно з опитуванням Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine, 53% громадян у червні 2025 року оцінили процес відновлення негативно, тоді як задоволеними виявилися 40%.
Для порівняння, у листопаді 2023 року цей показник становив лише 28%.
Голова партії “Слуга народу” та комітету ВР з питань організації держвлади Олена Шуляк наголосила, що результати свідчать про наявність запиту суспільства на прозорість і швидші результати.
“Більшість українців оцінюють відбудову на “посередньо”. Це не провал, але й не перемога. Сигнал дуже чіткий: планку потрібно піднімати, працювати швидше, ефективніше й прозоріше, щоб люди бачили реальні результати та довіряли процесу відбудови”, – сказала вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий фасад, теплі вікна і сучасні стелі: як оновлюють корпус “Охматдиту”
Водночас 32% громадян відзначили, що вже бачили приклади відновлення у своїх громадах – найбільше у Києві, на сході та півдні країни. Серед тих, хто спостерігав ці процеси, 74% позитивно оцінили їхній результат.
Шуляк підкреслила, що запит суспільства залишається незмінним: чесність і прозорість на всіх етапах, справедливі пріоритети та відчутні результати для людей.
“Опитування демонструє: українцям потрібна відкрита система, реальні досягнення та контроль за використанням коштів. І головне – щоб відбудова не асоціювалася з корупцією”, – додала парламентарка.
Найбільше занепокоєння викликають корупційні ризики: 65% респондентів вважають, що вони присутні у процесах відбудови, особливо під час розподілу коштів, контролю звітності та проведення тендерів.
Європейська комісія розробляє механізм використання майже 200 млрд заморожених російських активів для відбудови України після війни.
За даними Politico, розглядається створення спеціального фонду, куди можуть бути передані активи для інвестування у більш прибуткові інструменти, що дозволить спрямувати кошти Києву та посилити економічний тиск на Росію.
Переговори щодо схеми тривають: деякі країни, зокрема Балтії, виступають за повну конфіскацію, тоді як Німеччина, Італія та Бельгія висловлюють застереження.