Чоловіка, який професійно займається балетом, звикли називати “балерун”. То не неправильно.
Мовознавець Олександр Авраменко у своєму експрес-уроці сказав, що такого слова не існує і запропонував два інші відповідники.
“Аби правильно назвати чоловіка-балерину, не кажіть “балерун”. Замість цього використайте форму “танцівник балету” або ж “артист балету”, – каже Олександр Авраменко.
У Національному класифікаторі професій України усього 8 831 назв, і більшість з них – чоловічого роду, хоч ними позначають як чоловіків, так і жінок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сказати правильно українською “лікуючий лікар”
“Хтось скаже – гендерна нерівність, але не поспішайте з висновками. В українській мові є й жіночі назви професій, наприклад, покоївка, економка, нянька, друкарка, медсестра. Поняття “медбрат” в класифікаторі не існує. Тож чоловіки, які завершують навчання за медспеціальністю також називаються медичними сестрами”, – зауважив мовознавець.
Ми вже звикли до творення так званих фемінітивів назв жіночого роду за видом діяльності. Скажімо, продавчиня, соціологиня, чиновниця, боржниця, директорка.
Але от кажуть: директорша, лікарша, генеральша. Це фемінітиви з відтінком зневаги. З такими підступники суфіксами треба бути обережними. Суфікс -ш- позначає не професію. Директорша це дружина директора, лікарша дружина лікаря, генеральша дружина генерала”. На позначення професії чи посади треба використовувати суфікс -к(а): директорка, лікарка, генералка.