Фраза “нехай земля буде пухом” давно увійшла в ужиток як спосіб висловити скорботу за покійними. Вона здається щирим проявом співчуття та побажання спокою душі. Однак не всі замислюються над тим, що ці слова можуть нести негативний підтекст і суперечити християнським традиціям.
Про його значення розповіла Уніан фіналістка “Битви екстрасенсів” Ярослава Солодєєва (Федорова).
Чому говорять “земля пухом”
“Історія вислову сягає часів Стародавнього Риму. Ця фраза документально зафіксована в одному з творів поета Марка Валерія Марціала”, – каже екстрасенс.
Він написав такі рядки:
“Хай тобі земля буде пухом,
Хай ніжно обгортає твої кістки,
Щоби собакам було простіше
Викопати їх із землі”.
Походження фрази “нехай земля буде пухом” пов’язане з войовничим норовом давніх римлян. Під час битв вони не могли закопати тіло загиблого побратима достатньо глибоко, щоб його не викопали тварини. Тому для додатково захисту тіла від собак і шакалів зверху ще мали закидати могилу камінням.
Чому не варто говорити “земля пухом”
З початку свого існування фраза “нехай земля буде пухом” використовувалася як прокляття. Фактично вона мала таке значення: “Ти такий паскудний, що у тебе не буде стільки друзів, щоб вони захистили твою могилу камінням. І щоб земля була така легка, як пух, і щоб шакали тебе викопали і з’їли”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як підібрати слова підтримки для згорьованих близьких
В Україні цей крилатий вислів з часом деформувався та отримав інше значення. У нашій країні інші умови для поховання – земля м’яка, викопують досить глибокі ями та немає шакалів, тому фраза “нехай земля буде пухом” була наповнена позитивним сенсом. Українці вже кілька віків використовують цей вислів, і не можна сказати, що це небезпечно.
Але за словами експерта, за можливості цю фразу краще не вживати. Замість неї під час прощання з померлим можна, наприклад, побажати, щоб його перехід у потойбічний світ був легким та пообіцяти, що будете відмолювати його гріхи. Віруючі люди можуть сказати “Царство небесне”, “вічна пам’ять загиблому”.
Полон або зникнення безвісти це не лише розлука з людиною, а й постійне відчуття невідомості та безпорадності, яке супроводжує її рідних. У таких випадках важливо чесно говорити з дитиною і не давати хибних надій.
Ще одна ідея, як подолати таку розлуку писати листи, повідомлення або щоденник для батьків, які в полоні. Розповідати усе хороше й цікаве, що сталося за день, щоб не забути розповісти це, коли рідна людина повернеться додому.