5 тис. років тому населення Північної Європи занепало, землеробські громади кам’яного віку були зруйновані.
Причина цього довший час була незрозумілою, але тепер учені припускають, що це сталося через епідемію чуми, пише Reuters.
Дослідники отримали ДНК з людських кісток і зубів, витягнутих зі стародавніх поховань у Скандинавії. Сім зразків узяли з району у Швеції Фальбігден, один з прибережних районів Швеції неподалік від Гетеборга й один з Данії.
“Вивчили рештки 108 осіб – 62 чоловіків, 45 жінок і одного невизначеного. Вісімнадцять із них – 17 % – були заражені чумою на момент смерті. Дослідники змогли скласти сімейне древо 38 жителів Фальбігдена в шести поколіннях, що охоплюють близько 120 років. Дванадцять із них – 32 % – були заражені чумою. Геномні знахідки показали, що їхня громада пережила три різні хвилі ранньої форми чуми”, – йдеться у повідомленні.
Вдалося реконструювати повні геноми різних штамів бактерії Yersinia pestis, що викликають епідемії. Остання з них могла бути більш вірулентною, ніж решта, що хвороба могла поширюватися від людини до людини і викликати епідемію.
“Ми дізналися, що неолітична чума є предком усіх пізніших форм чуми”, – пояснив генетик із Копенгагенського університету Фредерік Сеерсхольм.
Пізніша форма цього ж патогена спричинила Юстиніанову чуму в VI столітті нашої ери та Чорну смерть у XIV столітті, яка спустошила Європу, Північну Африку та Близький Схід. Оскільки штами, що циркулювали під час неоліту, були набагато більш ранніми версіями, чума могла викликати інші симптоми, ніж ті, що спостерігалися під час епідемій тисячоліття по тому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи показали скарб вікінгів
Дослідження показало, що чума широко поширилась досліджуваною територією.
“Така висока поширеність чуми вказує на те, що епідемії чуми зіграли істотну роль у занепаді неоліту в цьому регіоні”, – сказав генетик із Копенгагенського університету і співавтор дослідження Мартін Сікора.
Прадавнє населення Скандинавії та Північно-Західної Європи якоїсь миті зникло, а на зміну йому прийшли люди зі степів. Вони є предками сучасних північних європейців.
“Досі пропонувалося безліч сценаріїв, які могли б пояснити занепад неоліту: війна або проста конкуренція зі степовим населенням, що почало переважати після занепаду неоліту; сільськогосподарська криза, що призвела до повсюдного голоду; різноманітні хвороби, включно з чумою. Проблема полягала в тому, що до цього був ідентифікований тільки один геном чуми, і було невідомо, чи здатна ця хвороба поширюватися в популяції людей”, – кажуть археологи.
Монети знайшли при проведенні археологічних розкопок в околицях Біскупця, на території Вармінсько-Мазурського воєводства.
Перші дві монети виявили аматори за допомогою металошукачів. Про знахідку вони повідомили місцевій владі. Розкопками зайнялись археологи з Острудського музею. Вони знайшли 118 срібних динаріїв IX ст. Монети належать до періоду Людовика Благочестивого.
Раніше динарії Каролінгів у Східній Європі не знаходили. Учені не можуть пояснити, як такий скарб з’явився в Польщі. У ті часи в землях, населених пруськими племенами, переважали арабські монети.