Що відбувалося з цінами торік та прогнози на 2025-й
Споживча інфляція в Україні, за даними Державної служби статистики, 2024-го зросла до 12% проти 5,1% 2023 року.
Національний банк такі темпи пояснив подорожчанням продуктів через низький урожай і зростання виробничих затрат, послабленням гривні на 14% за рік та збільшенням витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці. Про такі ж причини кажуть і експерти
Тарас Козак, президент інвестиційної групи “Універ”
Інфляція прискорилася восени, коли збіглася в часі дія одразу кількох чинників. У вересні почалося стрімке підвищення вартості овочів, які торік не вродили. Також дав про себе знати стрибок курсу долара, що відбувся у травні-червні. Зазвичай у таких випадках маємо лаг у три місяці, тож весняно-літня девальвація гривні позначилася на зростанні споживчих цін уже у вересні-жовтні, пояснює.
Також він вважає важливою причиною інфляційного прискорення-2024 збільшення зарплат у зв’язку з тим, що підприємствам складно набирати працівників.
Хтось виїхав за кордон, хтось на фронті, хтось не хоче працевлаштовуватися офіційно, ховаючись від ТЦК. Тому роботодавці змушені підвищувати рівень оплати праці, аби в умовах жорсткої конкуренції за кваліфіковані кадри найняти необхідний персонал, каже Козак.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів АНТС, нагадує про визначальний вплив на темпи інфляції-2024 підвищення вартості електроенергії
Навесні торік була чергова хвиля масових руйнувань агресором українських електростанцій, зокрема ТЕС. Як наслідок, електрику для балансування нашої енергосистеми доводиться купувати за кордоном. Багато підприємств з урахуванням того, що зима, за попередніми прогнозами, мала бути складна, масово закуповувало генератори й інше енергообладнання, а також почало самостійно виробляти чи імпортувати електроенергію, що призвело до підвищення вартості виробництва товарів і послуг, говорить Несходовський.
А оскільки частка електроенергії в собівартості різних видів продукції відрізняється, то й темпи підвищення цін на різні групи товарів, за його словами, неоднакові.
Що ж відбувалося торік із цінами?
Сирі продукти 2024-го подорожчали в середньому на 13,2%, а оброблені продовольчі товари ще стрімкіше на 14,7%. Окрім низьких урожаїв більшості сільськогосподарських культур, зокрема й овочів із так званого борщового набору, що призвело до підвищення закупівельних цін на сировину, далися взнаки зростання витрат виробників на електроенергію та зарплату й пожвавлення зовнішнього попиту. Як наслідок, підскочили ціни на хліб, борошняні й кондитерські вироби, м’ясо- та молокопродукти. А на вартість олії впливали ще й порівняно невеликі обсяги переробки соняшника. Девальвація гривні своєю чергою била по цінах імпорту.
“Курсові ефекти зумовили швидше подорожчання окремих імпортних товарів, зокрема чаю, риби й морепродуктів, а також кави й шоколаду, зокрема з огляду на їх обмежену пропозицію на світових ринках”, пояснюють у Нацбанку.
Це ж у межах 4,1% позначалося і на вартості непродовольчих товарів. Водночас ціни на одяг та взуття були навіть нижчі, ніж 2023-го.
А ось темпи зростання вартості послуг підвищилися на 12,5%. Поміж причин згадане вже збільшення витрат на енергозабезпечення бізнесів і видатків на оплату праці.
Пальне упродовж 2024 року подорожчало в середньому на 4,8%. У грудні підвищення його вартості прискорилося через зростання курсу іноземної валюти, податкові та законодавчі зміни, а також активізацію імпорту палива для накопичення запасів перед черговим підвищенням акцизів.
Як підрахували в Держстаті, найбільше упродовж минулого року подорожчали овочі на 48,3%, масло на 33,9%, соняшникова олія на 20,9%, молоко на 18,8%, хліб на 18,2%. Рекордсменами стали саме представники овочевої групи: капуста подорожчала на 204%, морква на 150%, картопля на 96,6%.
Але деякі харчі торік подешевшали. Приміром, свинина на 4,6%, пшоно на 4,4%, сало на 4,2%, горілка на 1,6%, цукор на 0,4%.
Серед непродовольчих товарів і послуг найбільшими темпами дорожчали послуги ЖКГ на 18,9% через підвищення з 1 червня майже на 64% тарифів на електроенергію для побутових споживачів.
Порівняно висока інфляція збережеться й упродовж першого та частини другого кварталу 2025-го, за прогнозами Іллі Несходовського.
Електроенергія залишається дорогою, курс іноземної валюти продовжує поволі зростати, тож дія ключових чинників торішньої інфляції зберігатиметься. Як результат, протягом першого кварталу 2025-го прогнозую інфляційне зростання в межах 1113 відсотків проти першого кварталу минулого року. Надалі ж інфляція уповільниться, каже економіст.
Жодних серйозних передумов, окрім форс-мажорів, пов’язаних із можливим загостренням ситуації на фронті, для того щоб вона трималася на такому ж високому рівні й улітку, Несходовський не бачить. Він вважає, що завдяки ритмічним надходженням міжнародної фінансової допомоги Національний банк матиме змогу й надалі за рахунок валютних інтервенцій утримувати гривню від надто стрімкого знецінення. Також ослабне і вплив торішнього підвищення вартості електроенергії, оскільки зміниться порівняльна база. Загалом же економіст прогнозує, що в разі збереження відносно стабільних умов інфляція 2025-го не перевищить 10%. Цілком імовірно, що цей показник становитиме менш як 8%.
На думку Тараса Козака, інфляція має сповільнитися до менш як 1% на місяць, проти 1,41,5% в осінні місяці 2024-го. Починаючи ж із вересня-жовтня, цей показник буде ще менший. Відповідно, річна інфляція (грудень 2025-го проти грудня 2024-го) становитиме 78%.
Але це оптимістичний сценарій. Є й песимістичний. Пов’язаний він із тим, що влада, на думку Козака, буде змушена підвищити принаймні деякі з адміністративно регульованих цін, зокрема на комунальні послуги.
Регульовані ціни не можуть утримуватися надто довго. Бо треба ж компенсувати різницю. А можливості бюджету для цього обмежені. Тож думаю, нам навряд чи вдасться 2025 року утримати інфляцію на такому рівні, найімовірніше, вона буде 10 відсотків чи й більше. Адже десь доведеться піднімати ціни на адміністративно регульовані послуги, десь вилізе боком той невеликий стрибок долара, який відбувся у грудні. Проблеми з електрикою та персоналом теж збережуться. І те, що Нацбанк нещодавно підвищив на 0,5 відсотка облікову ставку, на ситуацію не вплине. Бо це про вплив на споживання, а аж ніяк не на собівартість виробництва, пояснює Тарас Козак.
У Нацбанку ж натомість сподіваються, що інфляція буде нижча, ніж 10%. Хоча також погоджуються: про її приборкання вже в перші місяці цього року точно не йдеться, бо тоді все ще даватимуться взнаки ефект нижчих урожаїв, додаткові енергозатрати бізнесу та наслідки послаблення обмінного курсу гривні.
“Водночас Нацбанк очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року та прямуватиме до мети НБУ 5 відсотків на горизонті політики. Зниженню інфляції сприятимуть, зокрема, заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку, а також вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту та помірний зовнішній ціновий тиск”, ідеться в коментарі регулятора.
Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, нагадує, що переважна більшість чинників, які генерують інфляцію, має тимчасовий характер
Приміром, із надходженням на ринок нового врожаю продовольча інфляція почне сповільнюватися. Звісно, є певна ймовірність, що посушлива погода буде другий рік поспіль. Але такий ризик незначний. Тим паче, що в такому випадку дефіцит вітчизняної продукції компенсує імпорт. Повторення ситуації можливе, лише якщо несприятливі погодні умови матимуть глобальний характер. Імовірність цього ще менша, каже фахівець.
Тож у базовому сценарії НБУ споживча інфляція піде на спад ближче до середини 2025-го і на кінець року не перевищить 7%.
У Кабінеті міністрів натомість вважають, що інфляція буде вища 9,5%.
Передплатити журнал “Країна”