Філолог Олександр Авраменко роз’яснив, у чому різниця між суржиком та діалектом.
“Є різні форми цього явища. Слабкий суржик – невеликі вкраплення, він притаманний західноукраїнському регіону. А сильний суржик вживають здебільшого на сході та в центрі України. У нас чомусь звикли вважати, що суржик – це змішування української саме з російською. Утім польські вкраплення в мові на Галичині чи румунські на Буковині теж так називають”, – вказав він “Експресу”.
Найпоширенішим суржиковим словом Авраменко вважає слово “получається”. Його усюди вживають замiсть “виходить”. Говорять “приймати участь” замість “брати участь”.
“Український діалектизм – це те, що вживається лише на певній території України, а не в сусідній країні, упродовж довгого часу. Тобто це слово, утворене місцевими жителями на своїй території. Наприклад, картоплю називають “бараболя”, на взуття кажуть “мешти”, на стежку в горах – “плай”. Усе це діалектизми. А от “колєжанка”, “трускавка”, “кобіта” – суржик, бо це запозичення з польської мови, фонетично точні чи майже точні”, – вказав мовознавець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як говорити правильно українською, почали вчити у TikTok
Досі немає порозуміння між філологами для розмежування мови, суржику та діалекту.
“Можна виокремити декiлька варiантiв використання суржику. Спонтанний суржик – коли особи погано володiють як українською, так i росiйською мовами. Свiдомий суржик – носiї знають обидвi мови, утiм не набули автоматизму в їх використаннi. Мимовiльний суржик – коли людина знає одну з мов, але вивчає iншу”, – сказав Авраменко.
В українській мові збереглось багато слів, значення яких у наш час не всім відоме. “24 канал” зібрав 10 слів, які можуть здивувати сучасного українця.