До попереднього місяця ціни зросли на 0,4%. Пік річної інфляції спостерігався в травні (+15,9%) і з того часу знижується, переважно із-за штучної стабілізації валютного курсу гривні, замороження окремих тарифів, а також статистичного ефекту високої бази порівняння минулого року. Інфляція вдвічі перевищує інфляційний таргет (5%) тому НБУ зберігає ультражорсткі параметри процентної політики (облікова ставка перевищує інфляцію майже вдвічі), намагаючись збити інфляцію монетарними методами. Однак, спроможності НБУ вгамувати поточну інфляцію процентними інструментами є обмеженими із-за немонетарного характеру інфляції та слабкості каналів монетарної трансмісії.60% поточного індексу інфляції сформовано немонетарними факторами (регульовані тарифи, погодні умови, керована девальвація гривні, світові ціни, державне фінансування), які не залежать від монетарної політики. 
Інфляція у листопаді 2025, фото: Богдан ДанилишинСтруктура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить близько 30 відс. пунктів: від -28% на овочі до +23% на м’ясо, що говорить про ситуативний набір драйверів інфляції по більшості позицій та переважання немонетарних факторів.
Ціни у листопаді 2025, фото: Ціни у листопаді 2025Ключова риса української інфляції – витратний характер приросту цін. Воєнні руйнування та здорожчання енергії зумовили зростання гуртових цін промислових виробників (на 20% в середньому за 10 місяців). Ціни диктуються не попитом, а ростом витрат і пороговим рівнем рентабельності бізнесу. Також на ріст цін вплинули погода, ріст світових цін на олію, підвищення акцизів. Ключові дезінфляційні чинники також знаходяться за межами впливу монетарної політики НБУ, а саме – штучна стабілізація обмінного курсу за допомогою валютних інтервенцій НБУ, мораторій Уряду на комунальні тарифи, гарний урожай овочів, падіння світових цін на цукор. Облікова ставка НБУ в нинішніх умовах навіть потенційно не здатна помітно впливати на інфляційні процеси через слабкість монетарної трансмісії. Депозитний канал трансмісії становить лише 5% ВВП, а кредитний – лише 9% ВВП, що критично мало для впливу на рівень цін в економіці. Валютний та фондовий канал взагалі не беруть участі у монетарній трансмісії, оскільки повністю залежать від неринкових вливань зовнішньої допомоги. Висновки. Українська інфляція має переважно структурний характер, її подолання методами монетарної політики є малоефективним і по суті контрпродуктивним.В нинішніх умовах потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку підтримки економічного зростання, розвитку кредитування та інвестицій. Розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва знижуватиме ризики структурної інфляції, що відповідатиме ключовим цільовим пріоритетам НБУ.Акцентування політики НБУ на розвитку кредитування не суперечить інфляційній цілі НБУ, оскільки така політика підвищуватиме майбутні спроможності НБУ протидіяти інфляційним викликам через кредитний канал трансмісії.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
