В Україні триває дискусія щодо реформування Державного бюро розслідувань. Попри наявність законопроєкту про зміну порядку відбору керівництва та атестації персоналу, фахівці наголошують, що справжнє перезавантаження вимагає глибших системних змін.
Експерти зазначають, що майбутня реформа ДБР має зосередитися не лише на кадрових змінах. Ключовим є перегляд логіки підслідності, системи контролю та загальної ролі органу в правоохоронній системі України. Досвід попередніх спроб “перезавантаження” бюро вже показав їхню неефективність без системних перетворень.
Якщо ДБР продовжить мати надширокий спектр повноважень, політичний вплив на його діяльність залишатиметься неминучим. Такий широкий мандат розмиває фокус, роблячи орган вразливим до зовнішнього тиску. Це створює перешкоди для об’єктивного та ефективного розслідування злочинів.
Натомість, пропонується чітко сфокусувати роботу ДБР на злочинах у сфері правосуддя та службових зловживань, як це і планувалося від початку. Для цього необхідно сформувати відповідні ресурси та кваліфіковані кадри. Це дозволить бюро стати більш спеціалізованим та результативним органом.
Серед конкретних кроків – спеціалізація слідчих підрозділів та створення захищених каналів зв’язку. Важливо також розширити інститут викривачів щодо службових злочинів. Багато ідей, закладених урядовою Стратегією протидії катуванням 2021 року, залишаються нереалізованими і потребують уваги ДБР.
Ще одним пріоритетом є розвиток аналітичної спроможності ДБР. Орган має бути здатним прогнозувати злочинність та ефективно їй протидіяти. Це є важливим кроком на шляху інтеграції української правоохоронної системи до європейських стандартів.
Водночас, критично важливо впровадити дієві інструменти контролю та підзвітності всередині ДБР. Формальне існування підрозділів внутрішнього контролю чи громадських рад не гарантує результату. Ці механізми повинні бути незалежними від керівництва та неупереджено розглядати скарги на дії працівників Бюро.
Як варіант проміжного контролю пропонується періодичний аудит діяльності ДБР. За його результатами керівництво може втратити посаду, а робота органу буде суттєво скоригована урядом та парламентом. Це забезпечить зовнішній вплив та відповідальність за ефективність роботи.
Реформа ДБР є перевіркою здатності держави розбудовувати інституції зі справжніми стримуваннями та противагами. Без системного переосмислення ролі та функцій цього органу, кадрові зміни не дадуть очікуваного ефекту. Призначення нового керівництва – лише один з багатьох кроків до реальної трансформації.
Навіть найпрозоріші конкурси на керівні посади, за участі громадськості та міжнародних експертів, не вирішать проблеми. Це станеться, якщо орган продовжить працювати з тією ж концентрацією повноважень, розмитою підслідністю та слабкими запобіжниками від зловживань. Необхідний комплексний підхід, що охоплює зовнішній і внутрішній контроль.