Батл по-українськи: забудовники столиці проти унікальної природи та рідкісних видів птахів
Нещодавня виставка української художниці Алли Горської під символічною назвою “Боривітер” привернула величезну увагу до цього образу. Виявляється, боривітер – це не тільки символ незламності шестидесятників, а й птах, з родини соколиних, що мешкає в дніпровських луках на столичних Осокорках. Помилуватися пташкою приїздять бьордвотчери не тільки з України, а й з-за кордону. І ось боривітер звичайний та ще 121 вид птахів можуть зникнути через забудову цієї території. Все залежить від того, чи вдасться Київраді перемогти забудовника в суді.
Як Київрада програла, хоча могла виграти
Перший результат невтішний. Господарський суд Києва 29 квітня ухвалив рішення поновити договір оренди земельної ділянки в кілька десятків гектарів в районі Осокорків між Київрадою та ТОВ “Контактбудсервіс”.
Насправді за цим товариством з обмеженою відповідальністю стоїть привид іншого потужного ТОВ “Столиця груп”, одного з найбільших на сьогодні забудовників Києва. Саме до зони впливу “Столиці” входить збанкрутіла ТОВ “Контактбудсервіс”, цікава тим, що у далекому 2005 році, за часів міського голови Олександра Омельченка, отримала в довгострокову оренду п’ять земельних ділянок загальною площею “скромних” 176,5 га на Південних Осокорках.
При цьому не просто земельні ділянки отримала, а разом з озерами, лісом та заплавними луками, де й гніздиться той самий боривітер. Міський голова тоді вийшов за межі своїх повноважень і одноосібно, без узгодження з Київрадою, прийняв рішення про передачу цієї землі в оренду на 15 років під житлову забудову.
З цього й починається історія протистояння забудовників та киян, які не полишають спроб перетворити унікальну територію на екопарк.
В березні 2019-го року Київрада приймає рішення розірвати договори оренди з забудовником на Осокорках
Будівництво на Осокорках, яке мало розпочатися ще до 2008 року, і через десять років не зрушило з місця. Осокорки асоціювались хіба що з новинами про сутички з місцевими активістами. Тож в березні 2019-го року Київрада приймає рішення розірвати договори оренди з забудовником на Осокорках. Перемога? Далеко ні. Вже через чотири місяці ТОВ “Контактбудсервіс” через суд скасовує рішення Київради. А влітку 2020-го року, коли термін оренди спливає, подає до Київради документи на продовження оренди.
Далі – ще цікавіше.
Міська влада, за логікою та здоровим глуздом, мала б розглянути клопотання “Контактбудсервісу” і винести рішення в інтересах столиці та її мешканців. Однак, схоже, цілком свідомо, ці звернення було просто … проігноровано. І тим самим створено необхідні підстави для передачі справи в господарський суд.
Що забудовник і зробив.
Невиконання договірних умов юристи забудовника виправдали форс-мажорними обставинами, а сплату оренди в меншому об’ємі відсутністю додаткової угоди зі сторони Київради: оскільки місцева влада цього не зробила, ставка залишилась незмінною.
Господарський суд Києва вирішив, що забудовник виконував свої зобов’язання
Тож щодо трьох ділянок вже є судові рішення, які вступили в силу. А ось тепер, після 29-го квітня, є рішення суду першої інстанції і ще по одній. Її значення та вагу ви можете оцінити по тому, що вона безпосередньо примикає до ландшафтного заказника “Осокорківські луки”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заступник генпрокурора мешкає в елітному будинку за понад 18,5 мільйонів – “Схеми”
Господарський суд Києва вирішив, що забудовник виконував свої зобов’язання за договором оренди землі. Компанія вчасно подала документи на продовження договору оренди, а Київрада не надала заперечень вчасно. Тож Київська міська рада зобов’язана поновити компанії “Контактбудсервіс” право оренди ще на 15 років.
Що ж представляють собою землі на Осокорках, за які йде боротьба?
Що для європейців смарагд, то для Столиці груп земля під забудову
Якщо дивитись з висоти пташиного польоту, наприклад, того ж боривітра, Осокорківські луки великий природній масив прямокутної форми, що охоплює озера Небреж, Тягле та їхні прибережні смуги.
Умовно розділивши його навпіл, праворуч побачимо озеро Тягле, це майже 44 гектари. У 2019-му році за рішенням Київради воно отримало статус заказника місцевого значення.
Поряд ще одна велика ділянка ландшафтний заказник місцевого значення “Осокорківські луки”. Громадська організація “Екопарк Осокорки” подавала клопотання до Київради, щоб ще 120 гектарам з дуже цінними рекреаційними природоохоронними та екологічними зонами надати природоохоронний статус та приєднати їх до заказника “Осокорківські луки” навколо озера Небреж. В грудні 2020-го року клопотання киян підтримало Управління екології і природних ресурсів Київської міської ради, і, відповідно, мали з’явитися заказники “Осокорківські луки-2” і “Осокорківські луки-3”. Але до сесійної зали проект так і не дійшов, бо значна частина цієї території, як ми вже знаємо, залишається в оренді у ТОВ “Контактбудсервіс”.
Осокорківські луки виявились унікальними
Втім, зусилля громадських активістів оцінили в Европейському Союзі. Осокорківські луки виявились настільки унікальними, що отримали статус кандидата до Європейського проєкту “Смарагдова мережа”.
Як каже керівник аналітичного відділу громадської організації “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов, екосистеми в межах Екопарку є цінними для всієї Європи. Це визнала група науковців з різних країн на основі досліджень і рекомендувала зберегти їх. Це визнала й Україна, подавши документи до Бернської конвенції. Будь-яка діяльність тут може відбуватись, лише якщо вона не має негативного впливу. І більш ніж очевидно, що будівництво багатоповерхового житлокомплексу фізично знищить природні екосистеми й абсолютно не сумісне із цим статусом. Окрім того, запровадити належний захист територій “Смарагдової мережі” пряма вимога Угоди про асоціацію з ЄС, і це мали зробити ще у 2021 році.
Озера, луки, і … дюни
Їду на власні очі подивитися на осокорківські луки і ділянки землі навколо озера Небреж, по яких тривають судові процеси. Екскурсію мені проводить голова громадської організації “Екопарк Осокорки” Олександр Пилипенко.
Лісова дорога в багатьох місцях затоплена, і луки виглядають, як невеликі озера. Життя тут вирує. Ось лебеді опустились на воду, а там вже чути скоромовки качок. Вчені з Академії наук, які робили обгрунтування заповідності території, стверджують, що вода в озерах настільки чиста, що там досі водяться раки. Вчені наводять також довгі списки червонокнижних рослин і тварин, для яких ця місцина є домівкою.
Але на цьому ідилія нагло закінчується.
Ліс та луки зникають, а місцевість перетворюється на неживі піщані дюни, які на кілька метрів нависають над берегом озера Тягле. Як пояснив активіст, дюни були створені штучно на місці осокорківських лук. Саме так виглядає перша стадія підготовки до будівництва. На гугл-карті цей шматок вже хтось влучно назвав “Київська пустеля”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реконструкція Шулявського мосту подорожчала у чотири рази
Неподалік бачимо й інші приготування до будівництва. Олександр показує засипану будівельним сміттям протоку, яка з’єднувала озера Тягле і Небреж. Екологічні наслідки цього очевидні знищення водообміну між озерами призведе до безповоротної зміни екосистем.
Найбільша потенційна загроза – забруднення та погіршення якості повітря
– Забудова території багатоповерховим житлом небезпечна не лише для ландшафтних заказників, а й загрожує довкіллю загалом. Якщо будівництво триватиме, то це неминуче призведе до знищення природної зони. А знищуючи природі зони, ми просто знищуємо своє нормальне середовище існування”, – констатує екологиня міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Катерина Полянська. – Найбільша потенційна загроза – забруднення та погіршення якості повітря. Адже ця територія є своєрідним “фільтром”, який очищує повітря та регулює мікроклімат.
Як вдалося з’ясувати, це справді приготування до будівництва нової дороги. Вона стане продовженням проспекту Петра Григоренка до адмінмежі Києва. Її облаштування неминуче призведе зміни ландшафту і зменшення площі обох озер. Але, зрозуміло, в судах про екологію та невідворотну загрозу знищення озер забудовником не кажуть ні слова. Натомість кажуть зовсім про інше. І судді їх чують…
Тож саме час перейти до сакраментального “А судді хто?”
А суддя – інвестор
Рішення на користь забудовника виніс суддя Павло Чеберяк. Він добре знайомий з історією екопарку Осокорки та з забудовником: саме суддя Чеберяк ще у 2018-му вів справу про банкрутство ТОВ “Контактбудсервісу”.
Активісти громадської організації “Екопарк Осокорки”, які відвідують всі судові засідання, вважають, що суддя відверто “грає” на боці забудовника. Звісно, в суді цю думку не поділяють. Але хіба тоді не назвеш дивом, що майже всі справи, які стосуються продовження права оренди п’яти ділянок, якимось загадковим чином автоматично розподілялись саме на суддю Павла Чеберяка?
Про те ж, які рішення може приймати суддя Чеберяк, свідчить інша, але не менш цікава справа.
Як вдалося з’ясувати, Павло Чеберяк і його мама у 2006-2007 роках вклалися в облігації ТОВ “Градострой”, які коштують 6 мільярдів 724 мільйони 45 тисяч гривень. Про це, зокрема, свідчить декларація судді, що є в публічному доступі. https://public.nazk.gov.ua/documents/83b76b47-b2f5-4774-ad69-fdc771d28bbdї )
Що це за історія? ТОВ “Градострой” – це забудовник житлового комплексу “Приозерний” на вулиці Здолбунівській у Дарницькому районі столиці. Як повідомляє сайт нерухомості будівництво заморожене. Зрозуміло, що інвестори житлового комплексу побоювались, що через банкрутство компанії “Градострой” шанси незабаром побачити свої квартири зникнуть. Очевидно, щоб цього не сталося, суддя Чеберяк у 2016-му році не взяв самовідвід через конфлікт інтересів та прогнозовано врятував забудовника від банкрутства. Ну а себе, зрозуміло, врятував як інвестора, не втративши шанси отримати квартири.
Міська влада обов’язково буде подавати апеляцію
До речі про інвесторів. Нагадаємо, так за законом називають у нас не тільки підприємців, а й фізичних осіб, що купують квартири на стадії будівництва. І, виявляється, в забудові на Осокорках зацікавлені ніхто інші, як інвестори збанкрутілого банку “Аркада”. Саме “Аркада” була фактичним власником будівельної компанії ТОВ “Контактбудсервіс”. І саме після банкрутства банку “Столиця груп” взяла на себе обов’язок добудувати об’єкти незавершеного будівництва. Мова йде про житловий комплекс “Патріотика на озерах”. Потім будкомпанія “Столиця груп” стала власником фонду збанкрутілих власників банку “Аркада”, і тепер ці люди ходять на всі судові засідання та лобіюють інтереси забудовника.
Зрозуміло, вони залишились задоволені ухвалою Господарського суду Києва. А як щодо всіх інших киян? Невиконані обіцянки, поза сумнівами, слід виконувати. Але чому будувати слід саме тут? Чому за це слід платити такою ціною знищенням унікальної природи, вбивством “червонокнижних” рослин та птахів?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гринкевичі взялися скаржитися на ДБР через Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради – ЗМІ
Отже, боротьба за осокорківські озера та луки триває: юристка Київради запевнила, що міська влада обов’язково буде подавати апеляцію. Тим часом, в четвер, 9 травня, в Північному апеляційному суді буде вирішуватись доля ще кількох десятків гектарів, які мали увійти до заказника “Осокорківські луки-3”. Якщо все закінчиться поразкою киян, осокорківські луки не стануть заповідними, не увійдуть до європейської “Смарагдової мережі”, а боривітер покине дніпровські заплави, бо жити йому буде ніде.